Указом Президента України №98/2018 від 6 квітня 2018 року за особисту мужність і самовіддані дії, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обовязку Олександр Миколайович Рибальченко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Ключове слово – посмертно. На жаль, Олександр так і не повернувся з цієї неоголошеної війни. Нагороду отримала його родина – брати та бабуся, яка їх виховує. Валентина Іванівна Рибальченко не стримує сліз, коли розповідає про свого старшого онука. «Він завжди був для мене підтримкою. З самого малечку Сашко був дуже допитливим хлопчиком, рано навчився читати, радів життю, кожному намагався допомогти, дуже любив свою родину. Для молодших братів він був авторитетом, бо піклувався про них постійно, відчуваючи свою відповідальність. Саша постійно працював, щоб забезпечити родину. Слідкував, щоб брати гарно вчилися. Хотів і сам вступити до інституту, але до війни так і не судилося. Мабуть, і на фронт пішов тому, що дуже всіх любив. Загалом мені всі хлопчики допомагають, але Олександр був для мене опорою в житті», - розповідає крізь сльози бабуся. Серце крається від цих слів...