Виконком Сватівської міської ради занепокоєний появою ряду публікацій, спрямованих на заплямування ділової репутації міської ради. Дані публікації підписані начальником служби у справах дітей Сватівської РДА Васильєвою І.Г. Наше занепокоєння полягає у тому, що міську раду та окремих її працівників безпідставно звинувачено у невиконанні своїх повноважень та посадових обов’язків, правомірні дії названо «непонятными юридическими действиями». Спілкування у телефонному режимі, яке не є засобом ведення діловодства і може трактуватися кожною людиною на свій розсуд (що й трапилося в даній ситуації), Васильєва описує як офіційну інформацію і завершений етап вирішення питання. Для того, щоб не поглиблювати ситуацію непорозуміння, захистити міську раду від наклепів та підбурювання негативної громадської думки, виконком надає достовірну офіційну інформацію щодо цієї справи. 1. 6 січня 2010 року за скоєння злочину було заарештовано Левадну І.С., матір Микити, про якого йдеться у статті Васильєвої. 2. 13 січня 2010 р. спеціалістами служби у справах дітей Сватівської РДА Радько Є.М. та Перепелицею О.В. було складено «Акт опису майна, в тому числі житла дитини, яка потребує опіки, піклування». В даному документі у графах «Перелік майна» та «Стан майна» зазначено: «Рухомого чи нерухомого майна, житла, яке належить на праві власності малолітньому або його матері, немає». Документ засвідчено підписами вищевказаних спеціалістів та особи, у присутності якої цей Акт складено – Лук’яненко А.П. 3. 18.01.10. Микиту, як дитину, що залишилась без батьківського піклування, відділ освіти Сватівської РДА направляє до будинку-інтернату «Надія». 4. У будівлі за адресою: м. Сватове, пр-т Забурдаєва, 12 на той час мешкала Лу’кяненко А.П., 1926 р.н. Оскільки через свій похилий вік вона потребувала стороннього догляду, за обопільною домовленістю вона переїхала проживати до Шерстюк Н.В. Будинок було неофіційно здано в найм родині Новікової С.В. На той час ця родина мала четверо малолітніх дітей. 5. Лук’яненко А.П. потрапляє до лікарні, з якої її перевозять до власного будинку, і 15.07.2010 р. вона помирає. 6. Шерстюк Н.В. звертається до міської ради з проханням про здійснення поховання за кошти бюджету, бо осіб, які б здійснили поховання, виявлено не було. 7. Голова міської ради Шерстюк М.О. надає письмове розпорядження, яким зобов’язує КП «Сватове-благоустрій» здійснити поховання Лук’яненко А.П. Підприємство виконало роботи по копанню ями, забезпечило транспорт, домовину і всі необхідні атрибути та здійснило поховання. (Копії відповідних документів друкувалися у газеті «Голос громади»). 8. З пояснень квартиронаймачки Новікової С.В. відомо, що нею витрат на поховання здійснено не було. Вона витратила кошти у сумі близько 1000 грн (за її словами) на придбання продуктів для поминального обіду. Обряд поминального обіду не входить до переліку обов’язкових ритуальних послуг, а є індивідуальним рішенням особи, яка його здійснює. Є свідки того, що перед смертю Лук’яненко А.П одержала пенсію, а можливості витратити її у лежачої хворої людини не було. Запитання: чи не за пенсію покійної було зроблено поминальний обід? 9. Свідоцтво про смерть отримує Шерстюк Н.В. і за домовленістю передає його Новіковій С.В., яка, у свою чергу, пердає його Ірхі О., котрий є онуком померлої та мешкає у м. Луганськ. 10. Між Ірхою О., як потенційним спадкоємцем, та Новіковою С.В була складена домовленість про подальше проживання останньої у будинку за адресою: пр-т Забурдаєва, 12, м. Сватове. Кпри цьому комунальні платежі починають сплачуватися на ім’я Ірхи О. 11. 20.12.2010 (через рік проживання Микити в «Надії» та півроку після смерті Лук’яненко А.П.) до Сватівської міської ради надходить лист зі служби у справах дітей за підписом Васильєвої щодо захисту житлових прав дитини з доданням документів, які датуються січнем – лютим 2010 р. 16.02.2011р. виконком міської ради надає відповідь про те, що Левадний М.Р. після закінчення навчального закладу, згідно з законодавством, буде поставлений на квартирний облік. Дане рішення було прийнято на підставі наданих службою у справах дітей документів: Акта обстеження (про відсутність житла та права користування житлом) та інших. 12. На виконання подання прокурора Сватіського району юристом міської ради 23.09.2011 р. було надіслано до прокуратури (згідно з законодавством) лист з проханням звернення до суду про визнання спадщини відумерлою. У даному листі було зазначено і адресу: пр-т Забурдаєва, 12. На цей момент відповіді не надійшло. Жодних дій по вилученню до комунальної власності, відібранню даної будівлі Сватівською міською радою не проводилося. 13. З неофіційних джерел нам стало відомо, що 22.11.2011р. Сватівським судом була винесена ухвала про встановлення факту родинних відносин між Левадним М.Р. та Лук’яненко А.П. Виконком Сватівської міської ради, беручи до уваги всі викладені вище факти, вважає, що начальник служби у справах дітей Сватівської РДА Васильєва І.Г. своїми діями, а саме: публікацією свідомо неправдивої і непідтвердженої документально інформації, принизила ділову репутацію Сватівської міської ради. Не маючи документальних доказів та підтверджень, які грунтуються на законодавчій базі, вона висловлює свої власні припущення, дає негативну оцінку роботі міської ради, звинувачує юриста міської ради у введенні в оману міського голови та надання йому неправдивої інформації і при цьому ставить підпис держаного службовця – представника виконавчого органу. Також керівник служби ввела в оману виконком, надавши Акт обстеження та зазначивши у ньому відсутність права дитини на проживання в будівлі по пр-ту Забурдаєва, 12. Обов’язки по збору документів покладено державою саме на служби у справах дітей. Відповідальність за достовірність наданої інформації несе керівник даної служби! Складається враження, що мотивом даних публікацій є не стільки захист прав дітей, скільки власні амбіції та прагнення створення іміджу публічного діяча, інакше вона б не чекала цілий рік для вирішення питання спадкування. І в тій ситуації потреби у такій сумі (1500 грн) могло б і не бути, оскільки міська рада за зверненням служби звільнила б від сплати державного мита за подачу заяви до суду (до 01.11.2011) та нотаріуса. Ірина Григорівна цього не знала чи не бажала співпрацювати? Амбіції чи недбалість? Адже йдеться не про особисті питання Васильєвої, а про її обов’язки. Сама назва статті: «На дом сироты «положил глаз» горсовет ..» несе у собі протиріччя з подальшим текстом, де виявляється, що Микита має матір і не є сиротою. У тексті статті Васильєва постійно протиставляє себе – борця за права дитини, людину турботливу, яка всім серцем переживає ситуацію з Микитою – чиновникам міської ради, які за те, що поховали бабусю, відбирають у дитини домівку. Свої прорахунки та недбалість Васильєва вішає саме на міську раду – бо тут «сняли с себя обязаности заботы о детях-сиротах и лишенных родительской опеки». Держава при розподілі таких обов’язків та повноважень поклала їх більшою мірою на службу у справах дітей, бо саме там працюють фахівці з відповідною фаховою підготовкою. «На жаль», думку Васильєвої про те, що дітьми повинні займатися землевпорядники, бухгалтери, спеціалісти з питань торгівлі Сватівської міської ради, при цьому не було враховано. Один спеціаліст з соціальних питань міськради, до обов’язків якого входять разом з багатьма іншими і питання опіки, не може замінити спеціалістів цілої спеціалізованої служби РДА. Шановна Ірино Григорівно! Піар не підлягає під статті по притягненню до відповідальності. Це власне бажання особи. Але робити собі ім’я, плямуючи честь міської влади, нікому не дозволено! Спрацювавши на ситуативне «замовлення» кампанії, яку розпочали «Сватівські відомості» по нагнітанню незадоволення міською радою, Ви не тільки не сприяєте порозумінню, а навпаки - лабіруєте втрату довіри населення до влади як такої. І якщо Ви, Ірино Григорівно, й надалі будете створювати ситуацію розбрату між Сватівською міською радою та Сватівською РДА замість наполегливого виконання прямих обов’язків, ми будемо звертатися до голови Сватівської РДА, до голови ОДА з проханням посприяти налагодженню взаємовідносин на благо ДИТИНИ!