У 2013 році Україна призупинила строковий призов, але у 2014-му, після анексії Криму Росією, повернулась до цієї практики та ще й оголосила мобілізацію резервістів. Сьогодні в нашій країні створена професійна армія, але, на думку військових експертів, у випадку загрози з боку сильнішого супротивника професійної армії для захисту країни може не вистачити. Втім, хоча сьогодні на території України тривають активні бойові дії, призовників не розглядають як кістяк української армії. Генштаб вважає головним завданням строкової служби створити боєздатний резерв і дати молоді уявлення про армію, а також, за можливості, переконати їх вступити до лав професійних військових.
Громадяни підлягають призову на строкову військову службу з 18 років, а в 20 років – обов'язковий призов в армію, згідно з Указом Президента. Термін служби становить 18 місяців – для призовників без вищої освіти, і 12 місяців – для випускників вишів.
В той же час українці призовного віку не поспішають зявлятися до військкоматів. Нещодавно ми побували на одному із засідань районної призовної комісії Сватівського району. На засідання комісії не зявилися пятеро із 37 призовників. З тих, чиї особові справи розглядалися, тільки двоє виявили бажання служити – решта або просили про відстрочку, або скаржилися на здоровя. Причому вік призовників був далеко за 18, бо більшість з них знаходяться у розшуку як ті, які ухиляються від призову. “Бігали” вони та ховалися по два, а то й по три роки. За цей час встигли не тільки оженитися, а й обзавестися дітьми. Тепер вже сміливо прийшли на засідання комісії, аби попрохати про відстрочку. Дехто знаходить інші шляхи, аби тільки «відкосити» від армії. Наприклад, оформляють опіку над бабусями чи дідусями. Начебто благородна справа – доглядати стареньких, але ж у старих є ще цілком дієздатні діти. На засіданні комісії більшість призовників скаржилися на погане самопочуття, втім, це не заважає їм їздити на заробітки.
Нам стало відомо, що з останніх трьох засідань комісій під час однієї усім призовникам надали відстрочку, а два засідання взагалі не відбулися через особисте втручання чиновників райдержадміністрації. В той же час саме цей орган влади за законом має надавати усіляку підтримку військкоматам під час призовної кампанії.
Про причини такого ставлення українців до військової служби ми можемо тільки здогадуватися.
По-перше, великий вплив на свідомість призовника мають батьки, у яких ще з радянських часів служба в армії асоціюється з нестатутними відносинами, «дідівщиною», трагічними випадками загибелі солдат.
По-друге, більшість юнаків ухиляється від строкової служби через військові дії, які точаться сьогодні на сході України. Вони, як і їхні родичі, впевнені, що строковиків обовязково відправлять на передову, хоча Указ Президента це забороняє.
Натомість будьмо відвертими – якщо у разі повномасштабних військових дій буде оголошена загальна мобілізація, то залучені до військового обовязку будуть усі. Так може краще хоча б навчитися автомат у руках тримати?
Також більшість «уклоністів» вважають, якщо їм не вручили повістку, то можна не зявлятися до військкомату. Але це не так. Закон України зазначає, що після оприлюднення Указу Президента про призов, із початком роботи відповідних комісій громадянин у разі, якщо до нього не надійшла повістка, зобовязаний у десятиденний термін особисто прибути до призовної дільниці для зясування свого статусу. За неявку без поважних причин громадяни притягуються до адміністративної або, за ухилення від призову на строкову військову службу, до кримінальної відповідальності. Напрошується питання – а не краще відслужити рік-півтора, чим йди у суд?
І ще – намагаючись обійти закон, ми власноруч створюємо підґрунтя для зловживань. Можливість «відкосити» від військової служби породжує корупційні механізми у військовій системі, зявляються особи, фінансово зацікавлені у збереженні статусу-кво. Призовник і його батьки стають джерелами хабарів для військових і медичних комісій.
Несправедливо, коли частина призовників сумлінно ставиться до свого обовязку, зявляється до військкоматів, а інші ухиляються. В той же час не будемо забувати про права солдат строкової служби. Тоді ставлення громадян до служби в українській армії кардинально зміниться.
Є країни, де строкова служба в армії не тільки вважається почесною, а й впливає на подальший карєрний ріст людини.
Ізраїль. Дух патріотизму перемагає
Відповідно до закону про військову службу, призову до армії оборони Ізраїлю підлягають усі громадяни країни, які досягли 18-річного віку, в тому числі і жінки. Молодим релігійним жінкам пропонується пройти альтернативну службу, але і вони віддають перевагу армійському призову.
Фінляндія. Віддати борг Батьківщині все одно доведеться
Термін служби у фінській армії - 11 місяців. Призовний вік - 18 років. Щоправда, студентам на час навчання може бути надана відстрочка. Однак віддати свій борг батьківщині їм все одно доводиться, оскільки у цій країні підлягають призову чоловіки до 60 років. Тому багато хто вважає, що краще ще змолоду піти служити, ніж переносити військові будні на більш пізній вік, коли треба вже займатися кар'єрою і виховувати дітей. Всі призовники фінської армії, незалежно від віку та освіти, проходять службу в армії на рівних умовах.
Південна Корея. Борг країні віддають з радістю
Служать всі. Якщо здоров'я не дозволяє бігати з автоматом - призовнику знайдуть місце у тилу, але своє він точно відслужить. На того, хто не був у армії, багато хто буде косо дивитися, а при прийомі на роботу його точно запитають, що ж завадило «віддати борг Батьківщині». І відсутність армійського досвіду точно стане мінусом при оцінці його кандидатури.
Туреччина. Навіть доктор наук повинен відслужити
Служба у збройних силах Турецької Республіки – святий обов'язок для турків. Стукнуло 20 років – вирушай до казарми, бери автомат і захищай Вітчизну.
І ніякої альтернативної служби. З вишів тут в армію нікого не забирають, надаючи студентам можливість спокійно отримати вищу освіту. Однак навіть доктор наук повинен відслужити, хай і недовго - всього 5 місяців, як, втім, і будь-який інший турецький призовник, який закінчив виш. Для юнаків без вищої освіти термін служби становить 12 місяців. Якогось вікового ліміту на призов в армію не існує, можуть забрати і в 50 років.
Бразилія. Альтернативу не вибирають
Кожен бразилець після досягнення 18 років повинен сам з'явитися у найближчий до місця проживання призовний пункт і зареєструватися. У процесі заповнення анкет він може обрати рід військ, який сподобався йому найбільше. Служба - 12 місяців.
Відстрочки від армії не існує. Єдиним винятком є студенти медичних і ветеринарних вишів. Їм надається вибір: закінчити інститут і прийти у збройні сили дипломованим фахівцем або перервати навчання на рік.
Китай. Початкову військову службу проходять усі
Збройні сили Китаю - найчисленніші у світі. На дійсній військовій службі - 2,2 мільйона осіб, а у військовий час під рушницю можуть бути поставлені до 10 відсотків від загального населення країни, що налічує трохи більше 1,3 мільярда.
За наявністю такого людського ресурсу Китай не відчуває необхідності в обов'язковому призові на військову службу. Навпаки, щоб надіти погони, потрібно скласти іспити.
Щоправда, все це не скасовує обов'язкової початкової військової підготовки, яку проходять студенти всіх вишів країни.