Головне багатство Норвегії - природа. Новини Голос Громади

Безпроблемна Норвегія і проблемна Україна

На запрошення моїх польських колег, в рамках підписаної «Угоди мерів» у складі української делегації з 15 осіб та польських товаришів відвідав Норвегію. Вивчали досвід з питань енергозбереження. Маю певні враження від життя норвежців та їхнього побуту, від дбайливого ставлення людей до майбутнього, збереження навколишнього середовища.

Що й казати – норвежці купують сміття в Німеччині та Англії для переробки на своїй території, бо розуміють, що ресурси власної країни не безмежні. Їздять на електромобілях, щоб не користуватися соляркою та бензином і не забруднювати атмосферу. Держава стимулює встановлення сонячних батарей та теплонасосів для обігріву будівель. ВВП (валовий внутрішній продукт) на душу населення складає 73 тисячі доларів. Всього в Норвегії проживає 5,2 млн. людей. Мінімальна зарплата - 3000 євро. Олігархів немає, все належить громадам, тому й будують сучасні школи та лікарні по 40 мільйонів доларів з екологічно чистої деревини, яку купують у Австрії, бо свої ліси бережуть для нащадків. При будівництві громадам коштами допомагає держава. Полюють на ведмедя, лося, оленя, рись, ловлять сьомгу та тріску. Випивають тільки по пятницях, бо у суботу та неділю відпочивають перед початком наступного робочого тижня. Цигарки коштують по 10 євро за пачку. Пиво коштує ще дорожче.

Дороги розчищені, скрізь горить світло. Квиток на метро коштує 5 євро. Пільг та субсидій немає. Медицина страхова, тому лікуються люди безкоштовно. Середня зарплата в місяць складає 4400 євро. Голова виконавчої влади в місяць отримує від 150 до 200 тисяч норвежських крон з усіма відрахуваннями та податками. У переводі на гривні – це 500 тисяч! Приблизно половина цієї суми (близько 250 тис. грн) залишається на руках. Решта – податки: податок з фізичних осіб складає 27-37%, обовязкове медичне страхування – 8,2%, додаткові податки – 12-18%.

Під час поїздки мав нагоду поспілкуватися зі своїми колегами з Чугуєва, Вознесенська, Чорткова, Кривого Рогу, Марганця, Миргорода, Хмельника, Бара, Хотина. Та ще й були голови обєднаних територіальних громад. Майже у всіх керівників однакові проблеми з дорогами та розподілом грошей областями. Усім не вистачає коштів на освіту, медицину. Землею, як стверджують колеги, вони й досі не розпоряджаються. Всі обурюються, що Уряд та виконавча влада в Україні впроваджують реформи, а відповідальність перекладають на плечі самоврядування. Всі скаржаться, що не вистачає спеціалістів для виконання функціональних обовязків. У всіх громадах є загиблі на війні за визволення України. В той же час вільних земель для ветеранів АТО немає, тому виділяють тільки по шість соток під будівництво.

Приємно було чути подяку на адресу сватівчан за збереження України. Всі були здивовані, що у Сватовому влада опікується благоустроєм, відловом безпритульних тварин, затверджує нові Правила з благоустрою територій. Також дивувалися, що ми займаємося енергоефективністю будівель комунальної власності, співчували проблемам сватівчан.

За словами колег, їхні захисники Вітчизни нерідко згадували Сватове у своїх спогадах, коли перебували в нашому місті під час служби у Збройних силах України. Усі відгукувалися про сватівчан із теплом. Для мене це було вкрай важливим і дуже приємним.

Тепер про завдання на найближчий час

Цього року Великдень рано. Потрібно все привести до ладу – впорядкувати кладовища, вивезти сміття, завезти пісок. Мабуть, огорожі пофарбувати не встигнемо через погані погодні умови.

Хвилює проблема танення снігу та ймовірного паводку. Питання заходів та забезпечення необхідними продуктами харчування, матеріалами, засобами захисту та безпеки – на контролі. З медикаментами теж розберемося. Розумію, з водою під час паводку нічого не зробиш та хати сухими не залишаться, але життя та здоровя людей повинні зберегти.

Надії на область та різних інспекторів немає, як показує практика ліквідації наслідків вибухів та буревіїв. Чиновники приїздять тільки, щоб повчати і не можуть запропонувати ні техніки, ні засобів, ні грошей. Тому буде міський резерв на виконання всіх цих робіт. Людям потрібно знати що робити на випадок підтоплення, на кого та на що розраховувати.

Наступне професійне свято – День комунальника. Розрахунки за спожиті послуги, відверто кажучи, слабенькі. Оплата пільг і субсидій по кошторисах держави “застрягла”. Впевнений, що керівники вирішать фінансові питання. У свою чергу міська рада виконує всі зобовязання перед людьми та приймає усі рішення на вимогу держави та Уряду. Вчасно захищаємо проекти. Причому зазначу, що всі наші проекти – це не обєкти «проїдання» та зайвого баласту, які потрібно буде утримувати з бюджетів різних рівнів. Ми хочемо, щоб на цих обєктах працювали сватівчани, виробляли продукцію, отримували зароблені кошти. Ми хочемо, щоб наше місто стало охайнішим та кращим.

Цього року будемо займатися дорогами, тротуарами. Багато хто памятає, як будували газопроводи, під час виконання цих робіт зруйнували тротуари, а прилеглі до будинків території так і залишилися невпорядкованими на довгі роки. Випиляли достатньо застарілих дерев, тому настав час висадити молоді. Квіти теж будемо висаджувати.

Минулого року добре спрацювали по освітленню вулиць. Роботи в цьому напрямку продовжимо.

Встановлено по місту 35 майданчиків для збору сміття. Змінюються закони щодо поводження із ТПВ, змінюються підходи щодо вирішення цієї проблеми, тому настав час дбайливого ставлення людей до навколишнього середовища та відповідальності перед суспільством за недотримання вимог законодавства. Сміття з першого квітня з території міста буде вивозитися щотижня, а не раз на місяць. Людям не потрібно буде складувати непотріб та чекати, поки його вивезуть. Це допоможе запобігти появі різних шкідників та, можливо, зменшить кількість несанкціонованих сміттєзвалищ. Будемо продовжувати роботи по встановленню нових контейнерів для сміття.

Плануємо зробити нові зони відпочинку для людей і впевнений, що ми це зробимо разом із комунальними підприємствами, з підприємцями та активними громадянами.

Чи є совість у державних чиновників?

Надійшла офіційна відповідь від першого заступника Голови Адміністрації Президента України Віталія Ковальчука на звернення Сватівської міської ради щодо вжиття невідкладних заходів з повної ліквідації наслідків НС, повязаної з вибухами 2015 року в м. Сватове. Віталій Ковальчук повідомляє, що надіслав звернення сватівчан до Кабміну та Луганської ОДА.

У держави має бути совість в особі чиновників. Ми на це розраховуємо, і вже третій рік чекаємо на допомогу. Сподіваюсь, що рідна держава не «кине» нас, як робила це раніше. Ми всі памятаємо грошову реформу, “заморожені” вклади СРСР, зростання долара з 8-ми гривень до 30-ти. Напевно, чиновники вищого рангу знають про мізерні пенсії та мінімальні зарплати, які нічого не коштують, про «ефекти» від медичної та освітньої реформ – скільки вони коштують для жителів країни.

Чисто теоретично до держави ставлюся позитивно і думаю, що вона нас у біді не залишить. Але не виключаю і підступ у питанні надання допомоги. Все ж таки впевнений, що держава не приватна структура чи банк, не збудована піраміда чи трест і не буде проводити «каруселі». Хоча саме в нашій державі беремо кошти під 90-150% річних у «Кредитних спілках» чи ломбардах. Не хочу відчувати себе, як і більшість, «заробітчанином» у рідній країні, адже тих, хто їдуть за кордон заробити, теж «кидають» в Італії, Іспанії, Німеччині, Польщі, Росії. Коли про це чуєш, то замислюєшся – а навіщо тоді всі посольства і консульства, українські представництва в інших країнах? Адже вони отримують зарплату з України. Мабуть, їхня робота полягає в тому, щоб вкотре повідомити, що загиблих українців у тій чи іншій катастрофі немає. А хотілося б, щоб нашим громадянам за кордоном надавали допомогу і гарантували захист. Натомість наші чиновники пішли ще далі – відтепер вимагають декларації від заробітчан про зароблені на чужині гроші і вимагають довідку про сплачені ними податки. Мабуть, щоб нарахувати різницю при поверненні на Україну. А різниця чимала, адже в інших країнах податки набагато менші, ніж у нас. Виходить, поїхав за кордон заробити для сімї, а повернувся і вже винен власній державі. Ніхто не проти сплачувати податки, але ж повинен бути і здоровий глузд. А то виходить, що всі ми надривалися, заробляли, відкладали на будівництво будинку, а держава цей будинок “підірвала” і пропонує нам судитися. З ким – з державою?! Сплачувати за судові витрати кому – державі, чекати компенсацію від кого – від держави, з державного бюджету, який поповнюється з наших податків. А якщо не задовольнять позов, то будуть рекомендувати звертатися до Європейського суду. А там присудять, щоб держава виплатила. А у державі грошей нема, тому їй потрібно буде в Європейському банку або МВФ брати позику чи кредит, які віддавати будуть наші онуки. Виникає запитання – а чи потрібен буде моєму онуку цей старий будинок, відбудований за кредитні гроші держави? Думаю, що такі будинки в такій державі нашим онукам не потрібні. Мабуть, поїдуть наші онуки в ту ж Норвегію, де цінують не тільки своїх людей, а й емігрантів.

Кожному із нас у нашій країні приходилося неодноразово «пробивати лобом» бетонні стіни, надриватися самому, брати кредити, «стимулювати» чиновників та щось робити для виживання. Працюємо не тільки для себе, а й для країни. Тоді чому ми в рідній державі Україні відчуваємо себе сиротами? Чому чиновники третій рік «годують» відписками та обіцянками, скаржаться на труднощі та війну? Чи може тільки я так думаю? А може настав час в цій країні щось змінювати?

Євген Рибалко, Сватівський міський голова

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Головне багатство Норвегії - природа

Головне багатство Норвегії - природа фото:

Опрелюднення проектів рішень

Які проблеми сьогодні вирішуємо і що плануємо зробити

Новини кримінальні

Захистили проектів на 22,5 мільйони гривень

Минулого тижня до нас завітали Литовці!