Про тих, хто зігріває теплом. Проблеми та виклики комунальників. Новини Голос Громади

Сьогодні міське комунальне підприємство «Сватове-тепло» обігріває два обєкти – Сватівську обласну психіатричну лікарню та Сватівську обласну загальноосвітню школу-інтернат для дітей із вадами слуху. Решта споживачів вже давно перейшли на індивідуальне опалення, в тому числі і загальноосвітні та лікувальні заклади. Добре це чи не дуже в умовах нестабільної економічної і політичної ситуації в Україні? Адже сьогодні майже всі котельні обігрівають держустанови та будівлі приватних споживачів за допомогою природнього газу. Тому будь-які збої у поставці цього виду палива можуть негативно позначитися на життєдіяльності громади.

На скільки ми стали залежними від газу і чи можна змінити ситуацію “Голос громади” поцікавився у керівника КП «Сватове-тепло» Володимира Данильченка.

— Нагадаю, що наше підприємство було створене у 2007 році на базі колишнього “Теплокомуненерго” у звязку з реорганізацією останнього. Поштовхом для реорганізації стало надання дозволу на встановлення приватним споживачам автономного опалення. Така ситуація виникла через неспроможність “Теплокомуненерго” надавати громадянам якісні послуги з теплопостачання, коли тарифи на тепло були одними з найвищих у районі. Хоча, на моє переконання, в кінцевому рахунку споживачі від цієї реорганізації тільки програли. На той час не треба було реорганізовувати підприємство, а необхідно було просто зменшити витрати за рахунок заміни теплових мереж та модернізації котелень. Стара модель роботи підприємства не була поганою, хоча б з причини безпеки громадян. Сьогодні ми часто чуємо і бачимо, як через халатність людей вибухають квартири, іноді руйнуються цілі підїзди в будинках. Це все через недотримання правил безпеки та неправильне користування тими чи іншими приладами. Якби опалення було централізованим, то й аварій було б менше, адже у нас на котельнях працюють досвідчені люди, які щороку проходять переатестацію і мають всі відповідні дозволи. Така ж ситуація і з котельними, які опалюють школи та дитячі садочки. На скільки там працюють кваліфіковані люди і хто несе відповідальність – велике питання.

Ще питання екологічної безпеки. Сьогодні у нас працює одна котельня в місті, одна – у сел. Сосновий. Ми контролюємо усі викиди в атмосферу, відповідно, сплачуємо екологічний податок. Так було і раніше. А тепер у кожного дома власний опалювальний котел і газова колонка. Але ж викидів не стало менше, а власники квартир екологією не переймаються. Як і не переймаються станом димоходів, вентиляційних каналів, оголовків. А це все - безпека людей.

— При сьогоднішній моделі опалення практично неможливо в квартирах перейти на альтернативне джерело енергії?

— Про що я й говорю. Якби сьогодні багатоповерхівки продовжували опалюватися централізовано котельними, то була б можливість перейти на інший вид палива. Відповідно, знизилася б оплата за тепло і люди не залежали б від коливання цін на блакитне паливо. От сьогодні ми перевели котли, які опалюють інтернат, на брикети та щепу. Цей матеріал ми купляємо у сватівських виробників, підтримуючи економіку нашого регіону.

На черзі – модернізація котельної №8, що у сел. Сосновий. Заміна котлів на більш ефективні, в тому числі з використанням альтернативного палива. Окрім цього розробляється проект підігріву гарячої води за допомогою сонячних батарей. Так що поступово ми зменшуємо залежність від газу.

— Чи може це в подальшому вплинути на собівартість надання послуг з теплопостачання?

— Зменшення собівартості повязане з тими витратами, які несе підприємство. Через підвищення мінімальної зарплати, яка складає чималу частку у собівартості продукції, підвищення цін на матеріали та електроенергію збільшуються виробничі витрати. Ще на собівартість впливає доволі мала кількість споживачів нашої продукції. Адже давно відомо – чим більше споживачів, тим менша собівартість. Можливо, якби було централізоване опалення квартир, то люди сплачували за тепло менше, ніж вони платять сьогодні.

— Мінімалка зростає, податки теж. Як вдається втримувати підприємство «на плаву»?

— Сьогодні на підприємстві працює 42 людини. Раніше були робітники, які працювали сезонно. Після закриття котельних було прийняте рішення організувати бригаду, яка буде займатися іншою діяльністю. Це рішення було прийняте не через економічну доцільність. Скоріше зіграв людський фактор, щоб не звільняти працівників. Так що сьогодні на підприємстві люди працюють цілий рік з повним соціальним пакетом і легальною заробітною платою. Інше питання – чи можливо такому підприємству як наше наздогнати всі нововведення, які декларує Уряд. Сьогодні середня зарплатня у «Сватове-тепло» становить трохи більше чотирьох тисяч гривень. В той час як середня зарплатня у Сватівському районі більше пяти тисяч, по області – 6,4 тисячі, а по Україні – 7,7 тисяч гривень. А ніхто не замислювався, чому ще у грудні минулого року середня зарплата по області складала 7,5 тисяч гривень? Мабуть, тому, що відбувається, так би мовити, “зрівнялівка” між кваліфікованою та некваліфікованою працею. Сьогодні сторож отримує більшу зарплатню, ніж кваліфікований працівник. Я так розумію, якщо підвищується мінімалка, то має підвищуватися пропорційно і зарплата інших спеціалістів. Але комунальні підприємства, які працюють на госпрозрахунку, не можуть собі цього дозволити. От виходить такий собі дисбаланс. Я не проти підвищення соціальних стандартів для людей, але такими необдуманими діями керівництво країни змушує підприємства оптимізовувати власні витрати, а відтак - скорочувати працівників. А примусове підвищення зарплатні все одно знівелюється зростанням інфляції.

— А за мінімалку сьогодні класний спеціаліст працювати не буде.

— Звісно, не буде. Коли приходить такий спеціаліст, він бажає зарплатню більше десяти тисяч. А де я візьму такі гроші? Він іде «шабаювати» або у приватну фірму, яка працює за спрощеною системою оподаткування та з тіньовою бухгалтерією. А як можна конкурувати з такими фірмами? Тому знову треба щось думати та знаходити якийсь вихід. От і хапаємося за будь-які замовлення – виготовляємо автобусні зупинки, різноманітне устаткування для місць відпочинку, огорожі, переходи через річку, займаємося будівельними роботами, монтуємо освітлення вулиць. В нашому колективі окрім водіїв та трактористів є токарі та слюсарі, муляри та штукатури, каменярі,зварювальники, які вже не перший рік загартовані найрізноманітнішими видами будівельних робіт. Треба ж якось виживати…

Але ж всі ми розуміємо, що жодне виробництво не обходиться без людей. Саме вони своєю працею та сумлінним ставленням до роботи допомагають підприємству виживати, а споживачам - отримувати тепло. Напередодні Дня працівника комунального господарства хочу побажати усім комунальникам миру та здоровя, наснаги у праці та добробуту в родинах. Нехай усіх завжди супроводжує вдача, а доля буде прихильною.

Поспілкувалися ми і з головою профспілки підприємства Тетяною Ірхою. За її словами, членами профспілки є усі працівники КП «Сватове-тепло». Згідно з колдоговором, будь-які кардинальні рішення адміністрація приймає тільки після обговорення їх на зборах членів профспілки.

— Яка мета роботи профспілки?

— Вона створена для захисту прав робітників. Слідкує, аби адміністрація виконувала всі договірні зобовязання щодо зарплати, умов праці тощо. Слідкуємо, щоб робітники були забезпечені спецодягом та спецхарчуванням.

— Які ще питання вирішуєте?

— На загальних зборах вирішуємо питання стимулювання працівників за певні досягнення в роботі грошовими преміями чи в інший спосіб. Також вирішуємо питання відзначення професійних свят, організації новорічних подарунків для робітників, надання за необхідності комусь фінансової допомоги тощо.

— Кого б Ви відзначили як сумлінного працівника?

— У нас всі працюють добре і чесно. Але я б відзначила серед жінок Віту Клименко (оператор котельної) і Ларису Гапенко (лаборант, за сумісництвом сторож). Що стосується чоловіків, то як на мене – вони всі працюють добре.

Хочу сказати, що колектив “Сватове - Тепло” завжди бере участь у всіх загальноміських заходах. Сьогодні допомагаємо чистити місто від сніжних заметів. Завжди беремо участь у суботниках по впорядкуванню міста, впорядковуємо закріплену за підприємством територію. Так що знаємо не тільки свої права, а і обовязки.

Навіть не знаю, що додати. Мабуть, те, що всім сьогодні живеться нелегко – як громадянам, так і підприємствам. Кожен працюючий думає як нагодувати сімю, а керівник підприємства – як забезпечити роботою працівника, щоб він отримав зарплату, аби принести її у свою родину. Так і живемо, вирішуючи проблеми щодня. Втім підприємство КП “Сватове-тепло” працює, а у дворі порядок, який охороняє дворовий пес Дружок.

Наталія Світлична

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Про тих, хто зігріває теплом. Проблеми та виклики комунальників

Про тих, хто зігріває теплом. Проблеми та виклики комунальників фото:

Опрелюднення проектів рішень

Які проблеми сьогодні вирішуємо і що плануємо зробити

Новини кримінальні

Захистили проектів на 22,5 мільйони гривень

Минулого тижня до нас завітали Литовці!