— Шановний Євгене Вікторовичу! Ви нещодавно зустрічалися із представниками місії ОБСЄ. Про що йшлося?
— Я зустрічався із представниками ОБСЄ - італійкою Сарою та сером Джо із Британії. Обговорювали питання забезпечення мешканців міста Сватове енергоносіями та питання безпеки громадян. Стосовно носіїв енергії відповідь проста: платиш кошти – отримуєш послуги, не платиш – самі знаєте. А взагалі я говорив про цікаві в нашій країні стосунки з монополістами, які надають такі послуги. Наприклад, деякі представники цих компаній працюють по три дні на тиждень. Тому, щоб відновити постачання чи ліквідувати аварію, потрібно за власний кошт забезпечити пересування ремонтної бригади…
Якщо хочеш мати воду, сплачуй за електроенергію і вода буде. А щодо невиконання державою зобовязань стосовно отримання підприємством своєчасної проплати по пільгах чи субсидіях, то вимушені чекати по три місяці. В Європі, мабуть, не так? А ми в таких умовах живемо багато років, так що дивуватися європейцям не потрібно. А за останні роки стало ще цікавіше, бо сплачуємо за деякі послуги за цінами Роттердам+, а товар отримуємо самі знаєте звідки.
Сьогодні на території Донецької та Луганської областей через систему ProZZoro тендерну перемогу на постачання енергоносіїв одержало до цього невідоме підприємство з Волновахи, яке буде постачати газ замість колишнього облгазу. Це підприємство запропонувало дешевшу ціну для всіх бюджетних установ та організацій двох областей. В результаті замість запланованих Сватівською міською радою лімітів на газ у розмірі тридцяти тисяч кубометрів на місяць, це підприємство погодило постачання тільки пять тисяч кубометрів. І це за наші кошти! От вам і ProZZoro, от вам і гарантії. А у дитячих садочках потрібно підтримувати температуру згідно з санітарними нормами. Мабуть, така ж ситуація по інших соціальних обєктах – лікарнях, школах тощо. Тому будемо змушені шукати альтернативні джерела енергії.
Щодо питань безпеки. Міни та снаряди у Сватовому літали у 2015-му році. З того часу сватівчани постійно знаходяться в небезпеці та чекають на допомогу по відновленню своїх домівок від держави. Сьогодні можна спостерігати як кидають гранати у людей, є загроза терористичних актів, силовики знаходять схрони з вибухівкою та іншими речами, які загрожують життю людей. Мізерні пенсії та нікчемні зарплати – це теж, мабуть, небезпека, бо бідність населення одна з головних бід. Лікування безкоштовне чомусь для громадян виходить дорого, що теж можна вважати небезпекою. Розбиті дороги – небезпека, безпритульні собаки, заразитися сказом, як і Африканська чума свиней — теж небезпека. Керівники, які відпочивають на Мальдивах та чиновники, які рапортують про ліквідацію надзвичайних ситуацій – головна небезпека. І це ще не всі випробування, які випали на долю сватівчан!
Так що рятуємося самі, як навчили життя та досвід. Переживаємо реформи, децентралізацію, прагнемо до кращого життя, завжди чекаємо на допомогу від когось та шукаємо когось винного у своїх негараздах. Думаємо, що хтось зробить те, що повинні робити самі.
Втім, готові прийняти допомогу від будь-яких міжнародних організацій та місій, і перш за все від держави Україна.
Додам, що європейці ще бажали зустрітися із представниками релігійних конфесій, так що я їх запросив на відзначення Дня соборності України до памятника Тарасу Шевченку.
— Хочу зробити уточнення по поставках газу. Чи зможе нова фірма гарантовано забезпечити безперебійну поставку? Адже все ж таки це бюджетні кошти?
— Ми звернулися до постачальника із запитанням: чому дали квоту тільки на пять тисяч кубометрів, на що була відповідь: «Ви ж ще гроші не проплатили!». Так в договорі не передбачена передплата. В той же час в умовах тендерних торгів була прописана необхідна кількість газу для потреб міської ради на місяць. Тобто можна говорити про порушення умов договору. І як можна перераховувати чималі бюджетні кошти на новостворену фірму за товар, який ще не отримали? А потім не побачиш ні грошей, ні фірми, ні газу! Як це було із підрядниками, які будували дорогу до Сватового. Мільйонні передплати фірма отримала, а тепер не можуть знайти ні фірму, ні грошей і дороги немає. І ніхто від цього не застрахований. Система ProZZoro переможця визначила і ми зобовязані укласти договір. А хто перевіряв цю фірму? Чи спроможна вона взагалі виконувати ці послуги?
— Останнім часом багато людей користуються водою з бювету. Постійно там стоять машини та спостерігаються черги громадян. Але іноді бентежить, коли нікого немає, а вода біжить. Чому ми ніяк не навчимося дбайливо користуватися природними ресурсами?
— Уявляєте, з вересня місяця сватівчани випили з бювету 500 кубометрів води. Так, іноді громадяни ведуть себе по-хамськи по відношенню до чужої праці та взагалі до надання цієї послуги. Одним важко після того, як набрали баклажки, просто закрити воду. Інші використовують джерельну воду для технічних потреб. Наприклад, працівники деяких «пітєйних» закладів миють цією водою підлогу, бо у приміщенні стоїть лічильник на воду. А так – безкоштовно. Абсолютне хамство. Мабуть, настав час обмежувати споживання цієї води, бо іноді доходить до абсурду. Така поведінка деяких громадян, мяко кажучи, некультурна. Декому цей бювет – черговий привід позловтішатися чи надовго така безкоштовна послуга. Надовго чи ненадовго – подивимся на поведінку громадян. А то ми всі звикли до «халяви» та ще й при цьому ведемо себе непристойно. Потрібно не тільки цінити чужу працю, а й рахувати, що безкоштовного нічого не буває. І якщо хтось отримує безкоштовну послугу, то за це хтось платить. У даному випадку за утримання бювету сплачується з міського бюджету, який поповнюється за рахунок платників податків. А дивлячись іноді на таке хамське відношення з боку громадян, думаєш – а чи треба було для них це робити?
Питання задавала Ольга Найдьонова