— Шановний Євгене Вікторовичу, останнім часом сватівчани занепокоєні ситуацією збільшення випадків укусів людей безпритульними і свійськими тваринами, що несе загрозу захворювання на сказ. Також люди занепокоєні, що у Сватівському РТМО немає вакцини від цієї хвороби.
— Сватівська міська рада уклала договір з Харківською фірмою на відлов безпритульних собак по місту. І ці роботи виконуються регулярно. Тільки у листопаді та грудні минулого року по місту було відловлено більше тридцяти собак, які були відправлені до Харківського притулку для тварин. Також я розмовляв із представниками Сєвєродонецької ветеринарної фірми «Фауна» і різних харківських фірм щодо препаратів, які можна додавати в їжу для тварин як профілактичний засіб, щоб та ж безпритульна собака не захворіла на сказ. Будемо працювати у цьому напрямку. Адже ні для кого не є секретом, що більшість людей підгодовують цих собак, інакше б вони просто не вижили. До речі, фахівці цих фірм наголошують, що проблемою безпритульних собак мають займатися працівники Держспоживслужби, а не органи місцевого самоврядування. Також ветеринари мають забезпечити вакциною проти сказу усіх свійських тварин, що перебувають на відповідній території. Для цього державою виділяються кошти.
Що стосується вакцини проти сказу для людей. Коли я зателефонував до Білокуракиного та Троїцького, то виявляється там така вакцина є. В той же час у Сватівському РТМО говорять, що вакцина відсутня. Тоді я зателефонував до Луганського департаменту охорони здоровя з приводу відсутності у Сватовому такої вакцини. Так от вони мені відповіли, що у Сватовому є в наявності 20 упаковок по пять капсул вакцини Індіраб та Рабіпур. І чому ці ліки після випадків укусів дітей котами та собаками не використовувалися, а людей змушували шукати чималі кошти на придбання цієї вакцини мені теж не зрозуміло. Також мені незрозуміло, чому постраждалі скаржаться, що після укусу кішкою дітей третього січня вони до девятого січня не могли знайти хірурга в районній лікарні. Це вкотре доводить, що у кожного має бути своя міра відповідальності.
— Я знаю, що одна із жителів вулиці Говорова поскаржилася на Вас до прокуратури на те, що міська рада не впорядковує дорогу по цій вулиці. Як Ви це прокоментуєте?
— Дійсно, я нещодавно дізнався, що така скарга є. У 2015 році жителі цієї вулиці написали до міської ради листа із проханням надати їм дозвіл на будівництво нової лінії водопостачання. У своєму зверненні мешканці, в тому числі і невдоволена громадянка, написали, що після виконання всіх земляних робіт, вони зобовязуються власними силами навести порядок на цій ділянці вулиці, включаючи відновлення дорожнього покриття. Допомогти тоді в цьому їм обіцяв кандидат в мери пан Обухов. Не дочекались. Тепер вони пишуть скарги і чекають вже два роки поки це зробить міська рада. Теж питання особистої відповідальності, адже Правила благоустрою мають виконувати всі.
— Ви відвідували квест – інтерактивний захід за участі школярів району, який відбувся на базі Сватівської загальноосвітньої школи №8. Сподобався?
— По-перше, я хочу подякувати організаторам цього заходу за те, що вони змушують дітей думати. Під час спілкування школярі ділилися думками проте, яким має бути життя у сучасній громаді. Я запропонував дітям надати свої ідеї щодо розвитку громад, а також висловити власні побажання. Наші діти дуже талановиті, але їм поки що не вистачає знань для усвідомлення на скільки реально втілити в життя всі їхні пропозиції. Наприклад, в рамках енергозбереження діти пропонують в нашій місцевості будувати вітряки, не розуміючи, що Сватове розташоване у такому місці, де вітряки будуть неефективними, як і не буде на повну потужність вироблятися сонячна енергія.
Також діти написали, що хочуть, аби Сватове було громадою сталого розвитку, і не знають, що ще у 2004 році Сватове визнане містом сталого розвитку і ми займаємо 24-ту позицію серед малих міст України.
От учні Сватівських шкіл пропонують створити умови для популяризації у Сватовому англійської мови. Не знаю, як це практично зробити. Можна запровадити вивчення англійської мови в дитячих садочках – треба про це подумати. Учні ЗОШ №2 мріють про зону відпочинку на території школи – думаю, що це можливо і ми в цьому їм допоможемо. Школярі ЗОШ №6 мріють про гідрокомплекс – тут би не завадив басейн. Сільські школярі мріють про розвиток своїх населених пунктів. Наприклад, учні з Гончарівки хочуть, щоб було освітлення на стадіоні. Я їм кажу – приєднуйтесь до Сватового і зробимо вам освітлення. Діти з Оборотнівки хочуть, щоб їхні вулиці освітлювалися сонячними батареями, а школярі з Мілуватки мріють про центр культурного розвитку на селі. Діти Свистунівської громади мріють про будівництво ферм та створення робочих місць, а дуванчани хочуть сучасний парк відпочинку. Загалом у всіх звичайні бажання для нормального культурного та спортивного життя, тому думаю, що місцевим керівникам іноді потрібно частіше спілкуватися з нашими дітьми. А міська рада врахує всі побажання і за можливості допоможе школярам втілити їхні мрії у життя.
Кор. “Голосу громади”