До чого це все? Висловити свої думки за великим рахунком може кожен громадянин України. Адже ми живемо у демократичній країні. Але все має відбуватися за законом.
Минулої неділі, 3 грудня, у сквері на пл. 50-річчя Перемоги зібралося близько тридцяти активістів-сватівчан. Напередодні, у пятницю, у другій половині дня, до міської ради надійшло повідомлення від голови (як він сам себе називає у заяві) Всеукраїнської громадської організації «Антикримінальний вибір» Юрія Любченка про намір провести мирну акцію «Імпічмент. Замість революції». Громадянин повідомив, що акція відбудеться на місці колишнього розташування памятника Леніну і кількість учасників акції становитиме дві з половиною тисячі осіб. Мабуть, приурочили цей захід до проведення Всеукраїнської акції під керівництвом Саакашвілі, який набирає собі рейтинг, маніпулюючи свідомістю українців. Втім, це моя особиста субєктивна думка. І мова не про це.
Зранку мітингувальники встановили на площі біля міської ради шибеницю, на якій підвісили опудало з надписом «корупція влади – імпічмент». Дозвіл на проведення цього заходу від міської ради активісти так і не отримали. Хоча закон з цього приводу можна трактувати по-різному, вірніше як кому вигідно. Проте закон говорить про розумні строки повідомлення про проведення мирних акцій, щоб надати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення таких заходів, а також щодо забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Виступали на заході Юрій Любченко, Олег Якубов, Юрій Ірха, Василь Тарануха, Любов Ширяєва, Оксана Шарова та інші. Говорили загалом про тяжке життя пересічних громадян, про несприятливу економічну та політичну ситуацію в Україні, про безвідповідальність влади як на державному, так і на місцевому рівнях, про невиконання обіцянок, наданих під час Революції Гідності, про невпроваджені реформи, про корупцію та крадіжки, про зубожіння населення України. Найбільше дісталося керівництву країни. Не оминули увагою активісти і місцевих чиновників, загалом претензії стосувалися керівників району. Враховуючи, що виступи були емоційні, неважко здогадатися, що лайки у бік керманичів всіх рівнів теж не вдалося уникнути. Наприкінці акції її учасники прийняли резолюцію, у якій звернулися до Президента України, народних депутатів, урядовцев із вимогами: «здійснити реальні соціально-економічні реформи, припинити відносини з країною-агресором РФ, притягнути до реальної відповідальності чиновників-корупціонерів, зупинити практику призначення на посади прихильників правлячих партій, перестати переслідувати політичних опонентів, прийняти рішення про проведення дострокових виборів Президента і депутатів ВРУ, прийняти закон про імпічмент, зменшення кількості депутатів та відмінити їх недоторканість, а також змінити виборчу систему депутатів, зменшити ціни на газ, світло, бензин та інші комунальні послуги». Проголосували за резолюцію 27 осіб. Також на мітингу було прийнято рішення про проведення безстрокової акції, поки Верховна Рада не прийме закон про імпічмент.
Як бачимо, вимоги доволі прості і зрозумілі. І в принципі кожен з нас з багатьма із них погодиться, якби не одне «але».
Акція відбулася. Всі її учасники розійшлися, а на площі залишилася самотньо стояти шибениця із привязаним до неї опудалом. Мені от цікаво, про що думали перехожі або водії машин, які курсують дорогою республіканського значення, коли бачили, що у сквері біля міської ради та дитячого майданчика стоїть шибениця з опудалом? Я вже не кажу про загрозу, яку ця споруда становила для дітей. Коли я про це запитала організатора акції пана Любченка, він мені відповів: «Я просто пішов на обід, після чого хотів повернутися і перенести шибеницю в інше місце, але її вже прибрали. І взагалі, якщо тебе щось не влаштовує, можеш подавати до суду!». Також він поскаржився, що на заході було дуже багато поліцейських. Натомість хочеться відповісти шановному – так заявка на участь була до двох із половиною тисяч чоловік, тому і поліцейських багато. Але свою думку до цієї людини донести важко – відразу становишся «ворогом і зрадником». Ось така однобока якась демократія виходить. Та ні, панове, демократія – це коли всі поважають закони. А вимагати цього від інших, в той час коли сам дозволяєш собі ними нехтувати, це не демократія, це – анархія.
На мою думку, зважаючи на вимоги мітингувальників, закономірно було проводити цю акцію не біля міської ради, а біля райдержадміністрації, а краще – у Києві біля Адміністрації Президента чи Верховної Ради. Також хочу додати, що сквер відпочинку на пл. 50-річчя Перемоги не призначений для проведення масових політичних заходів, бо подібні акції перешкоджають відпочинку громадян, а встановлення тимчасових споруд та залишення їх без нагляду несуть небезпеку людям, і особливо дітям. Місцем для проведення подібних масових заходів рішенням виконкому міської ради визначено майдан Злагоди. Також у разі планування подібних заходів необхідно укладати договір з відповідним підприємством на прибирання тимчасово займаної площі. Як-то кажуть – все має бути за законом. Тому спочатку потрібно самим дотримуватися правил, а потім вже розповідати, що всі навкруги зрадники, окрім нас.
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
