Ми знаємо, ще зі старовинних часів життєдіяльність людини залежала від погоди, особливо в сільському господарстві. Саме від метеорологічних факторів залежить формування і збір урожаю. А з розвитком науково-технічного прогресу залежність людини від погодних умов тільки збільшується. Не менш важливим фактором природи сьогодні залишається вплив магнітних збурень на здоровя людини. І врешті решт від прогнозу погоди залежить безпека людини – передбачуваність смерчів та буревіїв, циклонів та снігопадів дозволяє своєчасно вжити заходів безпеки, а це запобігає людським та матеріальним втратам.
Звичайно ж, для того, щоб створити прогноз погоди, працюють сотні людей. Працівники метеорологічних станцій в маленьких містечках цілодобово передають показники приладів до Українського Гідрометцентру, який на основі цих показників прогнозує умови погоди, гідрологічний режим річок і водосховищ, агрометеорологічні умови вегетації сільськогосподарських культур та їх врожайності, метеорологічні умови, що впливають на забруднення повітря великих промислових міст.
Сватівська метеорологічна станція була створена майже 90 років тому у серпні 1929 року. За словами начальника станції Наталії Білоглазової, збереглися журнали обліку метеорологічних показників, починаючи з 1945 року. Тільки у 2007 році ця інформація почала вноситися в компютер, а до цього були «амбарні» книжки. Коли їх листаєш, відразу можна побачити, яка, наприклад, була найвища чи найнижча температура повітря за 10 чи 20 років.
— Наталіє Олексіївно, скільки людей працює на Сватівській метеостанції?
— Позмінно семеро спеціалістів, адже станція має працювати цілодобово. Потрібно кожних три години знімати показники приладів та передавати їх у центр, а вже потім на основі показників всіх таких станцій складається мозаїка загальної картинки по Україні. Більшість громадян вважають, що тут працювати дуже просто, але це помилкове судження. Від точності показників та правильного складання телеграми залежить на скільки точним буде прогноз погоди в цілому по країні. Не треба нагадувати, на скільки це важливо для більшості підприємств та організацій.
— Чи можна було передбачити буревій, який стався у Сватовому на початку вересня?
— Це стихійне природне явище, яке передбачити було неможливо. Подібне явище може сформуватися за декілька секунд і спрогнозувати його появу майже неможливо, тим більше, що наша територія не схильна до таких небезпечних природних явищ і у нас не дуже багато штормових попереджень.
— А чи змінився клімат у Сватовому за останні роки?
— Я вже працюю на метеостанції більше 20 років і з власних спостережень можу зазначити, що клімат дещо змінився. У нас зима стала коротшою. В лютому температура повітря вже переходить через нуль на плюс. Ще десять років тому такого не спостерігалося. Та й починається зима доволі пізно. Також останні роки спостерігається холодна і затяжна весна. Які глобальні фактори впливають на ці процеси мають розбиратися вчені, я ж скажу одне– клімат поступово змінюється.
—Ви тільки слідкуєте за метеопоказниками?
— Не тільки. Ми виконуємо певні види агрометеорологічних спостережень, які збираємо на полях у теплий і холодний періоди часу. Вимірюємо вологість ґрунту, температуру, глибину промерзання ґрунту, товщину снігового покрову на полях. Також слідкуємо за станом різних сільськогосподарських культур та фруктових дерев, спостерігаємо за життєдіяльністю зимуючих культур тощо. Всі показники ми вносимо у спеціальну форму та передаємо до Лисичанська, адже там сьогодні працює обласний гідрометцентр. Це дуже кропітка робота, яка забирає навіть більше часу, ніж збір метеорологічних даних. Окрім Києва ми також передаємо метеорологічні дані на обласне управління, а вони вже прогнозують погоду по Луганській області. Як тільки надходить повідомлення про штормове попередження, ми відразу направляємо телефонограми в органи влади та на підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста.
— Чи оновлюється устаткування станції?
— Після початку військових дій Луганське обласне управління переїхало до Лисичанська і сьогодні їм дуже важко працювати, адже головні прилади залишилося на окупованій території. Тому ми розуміємо ситуацію і не сподіваємося, що в таких умовах нам поновлять обладнання. Проте кожен наш працівник виконує свою роботу сумлінно, адже розуміє власну відповідальність. Сподіваємося, що невдовзі все владнається. Хоча нам не варто скаржитися. Минулого року в приміщенні замінили вікна на пластикові, а також поставили новенький котел. Раніше приміщення опалювалося форсункою, тому було доволі прохолодно. Після встановлення котла набагато менше використовуємо газу, а тепла в приміщенні добавилося. Косметичний ремонт в кімнатах робимо власними силами. Хочемо, щоб було затишно і працювати було приємно.
— Вночі черговий залишається сам, адже це не дуже безпечно?
— Так, сьогодні трохи небезпечно. Але у нас є власні засоби захисту…
Наталія сміється, але секретів видавати не стала. Це й правильно. А я дивилася на цю жінку, яка з такою повагою та любовю розповідає про свою роботу, про своїх підлеглих. Майже щаслива людина. Чому майже? Бо зарплатою наших метеорологів не балують. Прийшла молодь працювати, а зарплата мінімальна. Дуже шкода. В той же час Наталія не скаржиться: «Я люблю свою роботу. Мені подобається все, що я роблю. Зарплата, звичайно, невелика, зате займаюся улюбленою справою. Колись і нам підвищення буде!»
Так, обовязково буде все добре. Ми всі у це віримо. А працівникам цієї незвичайної професії напередодні їх професійного свята бажаємо наснаги та здоровя, здобутків та гідної зарплатні.