Ту ніч ми не забудемо ніколи…Вогняний стовп, стогін землі від вибухів, паніка, нескінченні потоки машин, що залишають місто, перелякані коти і собаки, які вмить стали безпритульними, перші смерті і постраждалі, зруйновані будинки… Що це –диверсія чи недбалість? Минуло 2 роки, а питань так і не стало менше…
Напередодні дворічної трагедії, яка сталася в м. Сватове у 2015 році, Сватівського міського голову Є.В. Рибалко запросили на телеканал ІРТА взяти участь у програмі «Характер влади», де мер розповів про наслідки вибухів на артскладах та проблеми Сватівської громади, а також про політику, економіку і власне бачення вирішення першочергових питань життєдіяльності мешканців міста Сватове.
Нагадаємо, що 29 жовтня 2015 року у Сватовому відбулися вибухи снарядів на артилерійських складах, внаслідок яких були частково зруйновані 3314 приватних будинків сватівчан, повністю зруйновані будинки по вул. Щорса №№13 та 14, по вул. Коваленка, 70, на кв. Мирний у буд. №4 квартири 14 і 18; 59 багатоквартирних будинків (у тому числі 723 квартири), 25 обєктів соціальної сфери, 82 промислових та торговельних обєкти різних форм власності. Загинула сватівчанка та 8 військових. Наслідки цієї трагедії й досі не ліквідовані. В той же час державні чиновники різних рівнів намагаються закриті це питання.
Відповідаючи на питання тележурналістки, Сватівський міський голова Євген Рибалко найактуальнішою проблемою сьогодні назвав продовження ліквідації наслідків вибухів на артскладах, які для багатьох сватівчан стали катастрофічними. Що ж було зроблено.
За словами міського голови, з міського бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації у 2015 році було виділено більше мільйона гривень, у 2016 – 1,3 млн. грн., у 2017 році – 1,243 млн. грн. Допомога теж надавалася з районного бюджету. А також, за ініціативи тодішнього губернатора Луганської області Георгія Туки, в м. Сватове проводилися будівельні відновлювані роботи.
Як завжди, залишилося багато невдоволених тією допомогою, яку надала (чи не надала) міська влада. Ця тема і досі мусується деякими політичними опонентами та місцевими провокаторами. В той же час Євген Рибалко вважає, що першими повинні були бути відновлені соціальні обєкти, зокрема приміщення дитячих садочків. На ці потреби було використано 700 тисяч грн. з обласного бюджету. На жаль, на відновлення комунального майна (в тому числі будівлі міської ради) було використано тільки 346,3 тисяч гривень з тих мільйонів, які були виділені з державного бюджету. Чому так вийшло? Відповідь проста – ці гроші надійшли на казначейські рахунки міського бюджету наприкінці бюджетного року, а саме 29 грудня 2015 року. Тому близько 3-х мільйонів повернулися до фонду регіонального розвитку, бо використати за три дні таку суму було нереально. «На цьому державна допомога сватівчанам закінчилася, - зауважив міський голова. – Ці питання я неодноразово озвучував на засіданнях різних рівнів, у яких брали участь не тільки чиновники міністерств та відомств центрального апарату влади, а й Президент України».
Тележурналіст зауважила, що побувала у Сватовому і на власні очі бачила, що навіть ті роботи, які були виконані на багатоповерхових будинках, не можна вважати якісними. Дійсно так. Але треба зазначити, що ці роботи виконувалися по лінії райдержадміністрації, а винною у ситуації називають міську раду.
В той же час, порівнюючи допомогу держави іншим громадам, де теж відбулися подібні надзвичайні події, то там відновлювальні роботи відбуваються зовсім не у такий спосіб. Взагалі, за словами мера, у Луганській області багато що відбувається не так. На державному рівні потенціал області вважають недостатнім, до нас не доходить у повному обсязі фінансування. У звязку з тим, що немає обласної ради, військово-цивільна адміністрація не має права розпоряджатися майном спільної комунальної власності, що тягне за собою безліч проблем в управлінні житлово-комунальним господарством. А людям потрібно споживати якісні послуги щодня, навіть під час бойових дій, які точаться на сході.
«В області навіть не можна у повному обсязі запровадити головну державну реформу – децентралізацію, — зауважив Євген Рибалко. — З двох з половиною мільйонів людей, які сьогодні проживають в області, обєдналися всього тридцять тисяч чоловік. А решта – ні. Чому? Бо багато є неприйнятих законодавчих актів, які б регулювали це обєднання». За словами Євгена Рибалко, неможливо примусити країну жити за новими правилами за рік чи два. Польща до цього рухалася 18 років, Прибалтика теж більше 10-ти. Потрібно, у першу чергу, поважати закони, які мають працювати для всіх – і для простих громадян, і для чиновників, і для депутатів. “За двадцять шість років Україна не навчилася робити висновків. І сьогодні ніхто не аналізує надзвичайні події, які відбуваються по всій країни. Ніхто не аналізує, як були організовані роботи під час трагедії у Сватовому, як евакуювали людей, як працювали служби, як займалися розподілом гуманітарної допомоги, куди гроші ділися. Мабуть, цим у першу чергу мають займатися всі штаби та відповідальні особи. А у нас в міністерствах працюють не фахівці, а партійно-номенклатурний актив. Тому, мабуть, ми всі сьогодні так живемо”.
Євген Рибалко: «Закон в країні має писатися з великої літери»
На питання тележурналістки – чому в Україні влада змінюється, а країна - ні, міський голова відповів, що все відбувається через певний нігілізм більшості населення. На думку Євгена Рибалко, країна завжди жила під певними політичними ковдрами, в тому числі і тих політиків та популістів, які сьогодні прийшли до влади за рахунок, як це не сумно звучить, людської крові. «Всі проблемні питання сьогодні переклали на плечі місцевої влади, в тому числі і на керівника області Юрія Гарбуза, у якого ще ціла купа інших проблем, з якими потрібно розбиратися, - каже міський голова. – Я вимушений сьогодні займатися політикою, бо вважаю, що головна політика – це економіка. Як впроваджувати реформи без фінансової підтримки? А люди не винні і мають жити краще, а не гірше. Не встигли оговтатися від наслідків однієї трагедії, як трапився буревій — більше семисот будівель пошкоджено. Іноді мене звинувачують у різкості, навіть у неадекватній поведінці. Приїхав з блокнотом черговий чиновник з області і починає нас навчати як приймати якісь протокольні рішення. Ми й без нього це знаємо. А хотілося б почути якісь пропозиції чи спільну роботу для вирішення чергової проблеми.
Мене намагалися втягувати в політичні ігри ще у дві тисячі четвертому, коли відбувся сепаратистський зїзд у Сєвєродонецьку. Жоден депутат Сватівської міської ради не брав участь у цьому. Тоді мене звинуватили, що Сватівська міська рада єдина в області, яка не розглядала питання про присвоєння російській мові статусу регіональної».
Тележурналіст запитала, як Сватовому вдалося зберегти мир та не допустити так званих ополченців. Євген Рибалко сказав, що про це вже всі знають, в тому числі і про те, що Сватівщину відвідувала банда Мозгового. “Все просто. Сватове – це українське місто, де проживають сімдесят вісім відсотків етнічних українців. Були створені загони самооборони, де згуртувалися всі небайдужі, в тому числі голова райдержадміністрації О.І. Борзило, підприємці, фермери, працівники поліції та МНС. Не тільки були створені блок-пости, а й допомагали добровольчим батальйонам та військовим ЗСУ. Саме у Сватовому відбувалася розгрузка військової техніки, яка прямувала на передову. У дві тисячі чотирнадцятому у Сватовому дислокувалися сорок вісім підрозділів ЗСУ, був пункт для внутрішньо-переміщених осіб, через який пройшли до десяти тисяч біженців. Працювало все обласне керівництво, приїжджали міністри, народні депутати. Всі обіцяли допомогти, а в результаті допомагали сватівські фермери, волонтери та небайдужі громадяни. Ото таке”.
На питання – чому Сватове не стало обласним центром Луганщини, міський голова відповів, що інфраструктура міста не дозволяє цього. Тим не менш його прохання присвоїти Сватовому статус міста обласного значення, що відкриває нові можливості для громади, не задовольнили. В той же час, за словами Євгена Вікторовича, потенціал у Сватівському районі для розвитку є, але це нікому не цікаво, починаючи з районного керівництва. У нас аграрний район. Потрібні спеціалісти.
Також міський голова коротко відповів на ряд інших питань.
Інвестиція і бізнес.
— Міська рада бере участь у низці проектів, частина з яких вже реалізовуються, а частина ще на стадії захисту. Залучаються як іноземні і державні інвестори, так і внутрішні. Впевнений, що потрібно займатися тими проектами, де будуть в подальшому створені робочі місця. Це проекти по водоканалізаційному господарству, по асфальто-бетонному заводу (а це будівництво доріг і тротуарів), проекти по екології та благоустрою. Стосовно енергозбереження — краще б замість дотації громадянам на опалення надали адресну дотацію на утеплення будинків, що вирішило б проблему не тільки енергоефективності, а й знизило витрати домогосподарств на комунальні послуги.
Чи повязує щось Євгена Рибалко з Донецьком сьогодні?
— Є майно, яке там залишилося. Сьогодні разом із родиною мешкаю у будинку прадіда. Подобається займатися городництвом та садівництвом. Люблю мисливських собак та правильне полювання, але сьогодні цим не займаюся, бо в зоні АТО заборонено. Ще як посадова особа відповідаю за Сватівський заказник.
Чи повернуться окуповані території?
— Обовязково повернуться. Коли побачать, що ми тут з кожним роком живемо все краще, що у нас є можливості їхати за кордон відпочивати, що наша молодь після закінчення вишів затребувана, що у нас зявляються нові робочі місця тощо. І я в це вірю!
Відео інтервю у повному обсязі з міським головою Євгеном Рибалко можна подивитися на офіційному сайті «Голосу громади» та на сторінці видання у Фейсбуці.