Більшість сватівчан періодично відвідують площу Привокзальну, а саме залізничний вокзал. Нещодавно я зустрічала з потягу родичів. Прийшовши на перон, щиро зраділа, що ведуться ремонтні роботи приміщення вокзалу. Також працюють будівельники над оновленням так званого «багажного будиночку», що розташований на пероні. За інформацією «Голосу громади», керівництво Укрзалізниці пообіцяло виконати інші ремонтні роботи для поліпшення умов перебування пасажирів, які користуються залізничним транспортом. Сподіваюсь, своєї обіцянки вони дотримаються.
Добре, що приміщення залізничної станції набувають оновленого вигляду. Адже станція Сватове – це обличчя нашого міста.Щодня ходять потяги, проїжджають сотні пасажирів, тому від того, як виглядає перон та будівлі станції залежить, яке враження про наше Сватове залишиться у гостей міста чи у пасажирів потягів. І що ми бачимо? Поряд із виробничими приміщеннями станції на пероні розташований багатоквартирний будинок. Сама споруда нагадала мені «будинок з привидами» – занедбаний фасад, на якому облущилася (а місцями й обсипалася) штукатурка, багато шибок у вікнах розбиті, а деякі рами взагалі ледве тримаються у лутках. Прямо із цегляної кладки другого поверху виросло дерево. Озеленення, звичайно, добре, але такими креативними методами – це занадто. Сам будинок огороджений парканом, який теж потребує ремонту. Але найбільше мене вразила прибудинкова територія, де буйним цвітом розцвіли буряни, в тому числі й карантинні.
Наскільки відомо, квартири в будинку приватизовані і там навіть живуть декілька сімей. Решта квартир господарі здають в оренду підприємцям, які використовують їх під склади. Зрозуміло, що орендарям благоустрій прибудинкової території, як то кажуть, «до лампочки», але ж господарі квартир мають нести хоча б якусь відповідальність та дотримуватися Правил благоустрою. Невже неможна вийти гуртом та прибрати біля власної будівлі. Хто за них повинен це робити? Чому кожен господар приватної оселі прибирає прибудинкову територію до самої дороги. А жителі багатоквартирних будинків що – обрані?! Розвели, вибачте, срач і ніхто для них не вказівка. Не хочуть самі прибирати, нехай наймуть працівників благоустрою за гроші, які отримують за здачу своїх квартир в оренду.
Також цікаво стало дізнатися про стан громадської вбиральні, яка розташована на території залізничної станції. Відвідавши її, я отримала шок. Мені аж перехотілося туди заходити задовольнити свої потреби, коли я побачила брудну підлогу та відчувала такий сморід, що очі виїдає. Не могла не втриматися, щоб не сфотографувати гидоту, яка розмазана по підлозі та перевернуте відро для використаного паперу. Жахи. І справа не тільки у прибиранні, а і у тому, як ми самі користуємося цими громадськими обєктами.
У сквері на пл. Привокзальній на лавочках сиділо багато людей. Хто воду пив, хто бутерброди їв, а хто й пивком заправлявся. На території самого скверу, де розташований памятник солдатам Великої Вітчизняної війни, валяється безліч пустих пляшок, використаного паперу, пустих пачок з-під цигарок, недопалків та іншого непотрібу. Урни для сміття переповнені. Квітники складно назвати впорядкованими, втім як і сам памятник. Мабуть, його впорядковують один раз на рік (напередодні Дня Перемоги). Сумна картина.
Непорядок і по пров. Привокзальному. Свого часу міська рада відремонтувала там дорогу, де зробили пішохідну зону через відсутність тротуару. Не знаю, чи слідкують правоохоронці за дотриманням водіями Правил дорожнього руху, але вся пішохідна зона заставлена машинами. Причому машинами доволі дорогими. Але водіям, мабуть, не хочеться користуватися стоянкою для автотранспорту на території ринку, адже за це потрібно платити аж 5 гривень. Як то кажуть, на бензин та дорогу машину гроші є, а на оплату парковки нема. От цікаво дізнатися, хоч одного водія оштрафували за порушення ПДР по пров. Привокзальному. Хто це повинен контролювати?
Весь цей безлад наводить на невтішні роздуми. По-перше, на скільки у більшості з нас засіли в головах неадекватні стереотипи стосовно поведінки у громадських місцях. Чому ми завжди прибираємо у себе вдома, сміття не кидаємо в хаті на підлогу, а виносимо геть? Чому ми прибираємо у себе у дворі та боремося із бурянами на городі? В той же час ми гадимо у своєму спільному домі під назвою місто чи село, де проживаємо всі разом і вважаємо це нормальним явищем.
Відповідь одна – байдужість, безвідповідальність та безкарність. Не будемо брати закордонні поїздки. Візьмемо приклад українських мегаполісів. Коли ми приїздимо, наприклад, до Харкова, Києва чи Львова, ми не кидаємо сміття де заманеться і ведемо себе культурно. Тоді не зрозуміло, чому ми змінюємо свою поведінку у своєму рідному місті, селі чи селищі. Тому що нам усім байдуже до тих, хто порушує правила. Ми воліємо не звязуватися з порушниками та виправдовуємо свою байдужість думками: «Нехай цим займається поліція або місцева влада». З такими думками ми ніколи не виберемося з того болота, в якому сьогодні опинилися.
Наталія Світлична
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
