Керівник підприємства Ю.О. Вєдєрніков сказав, що всі доручення, які отримав від міського голови на початку року, виконані. На підтвердження своїх слів Юрій Олександрович запросив мене на екскурсію. Поблизу місць для торгівлі свійськими птахами я побачила збудований новий відкритий павільйон для торгівців розсадою. Павільйон доволі великий, з дахом, який захищатиме торгівців від сонця та дощу. «Вже виготовляються спеціальні стелажі для розміщення продукції, - розповідає Юрій Олександрович. – Самі стелажі будуть двоярусними, аби ящики із розсадою стояли не на землі і продавцям легше було працювати. Окрім стелажів виготовляються й столи для торгівлі. Будували споруду силами працівників підприємства, що обійшлося майже в чотири рази дешевше, ніж пропонували підрядники». Поки що павільйон без устаткування, тому один із підприємців заховав від сонця там свою машину.
«Цього року після сніжної зими між контейнерами стікало багато води. За пропозицією міського голови вздовж торговельних контейнерів ми облаштували водовідвідні канави, аби під час зливи чи після танення снігів вода не затікала на територію торговельних рядів», - розповідає директор ринку.
Я звернула увагу, що біля адмінприміщення облаштований майданчик для велосипедів і він був переповнений. “Ми вже працюємо над цим питанням, - вгадав мої думки Юрій Вєдєрніков, – і вже замовили додаткове устаткування”.
Поряд із стоянкою для вєліків я звернула увагу на жіночку, яка ретельно мила руки під рукомийником. Виявляється адміністрація ринку облаштувала цей його на відкритому повітрі не тільки для підприємців, а й для всіх бажаючих. За словами директора ринку, для цього спеціально прийшлося проводити трубу водовідведення і зєднувати її із водовідвідною системою адміністративного приміщення. Зате це дає можливість кожному відвідувачу вимити руки.
Зазирнула я і до жіночої вбиральні. Приміщення доволі чисте, тільки от запах нікуди не сховаєш. Враховуючи спекотну погоду, це й не дивно. За словами Юрія Олександровича, громадська вбиральня, як і територія ринку, прибирається наприкінці кожного робочого дня. Із запахом, звичайно, теж борються, але поки що спека робить свою справу.
Поцікавилась я і залишками колишнього згорілого приміщення, стіна якого стоїть прямо на межі з територією ринку. Звісно, на вигляд цей «памятник архітектури» не комільфо. За неофіційними даними, залишки цієї будівлі належать одному із посадовців, хоча він це заперечує. Так чи інакше, а прибирати цю територію доводиться працівникам Сватівського ринку на добровільних засадах. Звісно, сьогодні це місце виглядає зовсім по-іншому, ніж декілька років тому, коли тут було сміттєзвалище. Ще й таблички попереджувальні повісили, хоча деяких громадян штраф не лякає. Втім, поки не піймаються.
В принципі, всі доручення мера міста адміністрація ринку виконала, от тільки покупців цього дня було не дуже багато. Чи то спека відлякує, чи то грошей не вистачає. Спостерігаючи, як у більшості приватних подвірів сьогодні працюють здебільшого будівельними інструментами розумієш, що сватівчани поки що витрачають свої зароблені кошти на продукти та будівельні матеріали.