26 квітня 2017 року на площі 50-річчя Перемоги біля памятного знаку героям Чорнобиля відбувся мітинг, присвячений 31-й річниці від дня аварії на ЧАЕС. Цього дня учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, їх вдови, керівництво міста і району, громадськість хвилиною мовчання вшанували память про усіх жертв, які загинули внаслідок вибуху та під час ліквідації катастрофи, поклали квіти до підніжжя памятного знаку, а у храмах цього дня відбулися панахиди за жертвами аварії на Чорнобильській АЕС.
Такого рівня техногенної катастрофи сучасний світ більше не бачив. В той час, коли тодішня влада не знала що робити, ховалась та брехала, прості хлопці йшли і своїми тілами закривали реактор. Завдяки тим людям, які у далекому 1986-му віддали свої життя, ми з вами живемо сьогодні. Ніхто не знає, який би міг бути рівень цієї катастрофи, якби не самопожертва цих людей. Вони сьогодні янголи, вони сьогодні на небі. Нам треба завжди памятати їхній подвиг і просити Господа Бога, щоб ніколи більше на нашій землі не сталося такої біди.
Сьогодні на обліку в Сватівському УСЗН перебуває 145 сватівчан з числа ліквідаторів та постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС (у т.ч. І категорії – 49 осіб, ІІ категорії – 65 осіб, ІІІ категорії – 31 особа). Окрім того, у Сватівському районі проживає 14 вдів чорнобильців, 19 дітей, постраждалих внаслідок катастрофи, та 14 ліквідаторів з числа внутрішньо-переміщених осіб. 92 сватівських героя-чорнобильця вже немає поруч з нами. Світла їм память і доземний уклін.
26 квітня 1986 року усе людство побачило інший, страшний бік мирного атому. Сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що є рівнозначним наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросиму. Від вибухів і під час гасіння пожежі, яка тривала близько 10 днів, загинула 31 особа і більше 200 було госпіталізовано. Вогнеборці, які першими прибули на місце катастрофи, а їх було 28, не мали навіть ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливість ситуації. Одразу після аварії майже 8,5 мільйонів людей отримали опромінення. За неофіційною статистикою, в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які отримали ураження внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 240 тисяч людей брали участь у ліквідації масштабної та небезпечної пожежі на ЧАЕС. Всі вони отримали високі дози радіації. Загальна ж кількість ліквідаторів (включаючи подальші роки) становить близько 600 000 осіб.
Здавалося б, було зруйновано всього один реактор, лише 5% радіоактивних речовин потрапило за межі енергоблоку. Та навіть їх вистачило, аби знищити цілий етнокультурний регіон, зробити малопридатними для життя десятки тисяч квадратних кілометрів територій, вбити тисячі чоловік та зруйнувати життя мільйонів людей.
Щоб не допустити подальшого викиду радіоактивних матеріалів до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним саркофагом. Чорнобильська атомна електростанція була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі й аварії у 1991 та 1996 роках призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реакторів. У 2000 році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу. Наприкінці минулого року було завершено монтаж арки, що накриває четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Коаліція на підтримку України з 28 країн зібрала близько 1,9 млрд. доларів для того, щоб разом з Україною побудувати цю арку.
Після аварії 160 тисяч людей із 129 населених пунктів залишили рідні домівки і переїхали до інших міст. Внаслідок Чорнобильської катастрофи радіаційного забруднення зазнали 3,5 мільйони гектарів лісів України. На 157 тисячах гектарів заборонена будь-яка діяльність, у тому числі й полювання, риболовля та збирання грибів і ягід.
Якою б не була страшною трагедія, варто зауважити, що нині в зоні відчуження живе близько 400 видів тварин, птахів та риб. 60 з них занесені до Червоної книги України. Те ж і з флорою: із 1200 видів, знайдених на території зони, 20 – рідкісні. Науковці радіють відновленню популяції унікальних для наших територій бурих ведмедів, а також лосів, вовків, рисей, оленів і коней Пржевальського. Тут почали зявлятись рідкісні чорні лелеки та нетипові для цих країв єнотовидні собаки. Чорнобильські тварини нічим не відрізняються від звичайних, хіба що менш полохливі, бо їм не доводилось зустрічатися з людиною.
Чорнобильська трагедія стала серйозним уроком для всіх нас і показала небезпеку неконтрольованого атому. Чорнобиль – це нагадування тим, хто сьогодні хизується ядерною зброєю, про жахливі наслідки її застосування. Це попередження, що після ядерної війни не буде переможців, а будуть тільки постраждалі.