Нещодавно Сватівська районна рада в своїй газеті надрукувала звіт про виконання Сватівського районного бюджету за 2016 р. Районна рада повідомила Сватівську громаду про те, що за підсумками 2016 р. до районного бюджету надійшло 230 млн. 50 тис. грн., а використали на різні потреби 230 млн.114 тис. грн.
Весь цей звіт складається з пояснень: на скільки більше надійшло доходів і скільки це складає процентів у порівняні з 2015 роком і все. Якщо збільшилося надходження доходів – це дуже добре. Це означає, що економіка держави зростає. Але громада хоче знати: куди, коли, скільки, на які роботи витрачені громадські гроші. Громада хоче прозорості. Нам написали загальні цифри: скільки витратили на соціальний захист населення, на освіту, на охорону здоровя, на культуру й мистецтво. Але цього дуже мало.
Громаду це не влаштовує. Районна рада використала стару схему звітування, при якій крали скільки хотіли. Члени райради розуміють, що часи змінюються, клубочок розмотується і, цілком ймовірно, прийде час, коли до приміщення ради завітають київські слідчі для проведення ревізії. Тому в кінці свого звіту повідомили, що публічне обговорення про використання бюджету за 2016 р. відбудеться 17 березня о 9.00 в кабінеті №202. А чого обговорення буде в кабінеті? Скільки в кабінеті може сісти людей? Ну, хай 10 чи 20 чоловік. Так тут місця тільки для членів райради...А чого не в великій залі, чи в будинку культури? А як прийдуть члени громади в кількості 50 чи 100 чоловік, де вони сядуть? Я бачу причину тільки одну: якщо проводити обговорення у великому приміщенні, - тоді там буде багато запитань. А цього районній раді, чомусь не хочеться.
Аналізуючи звіт про бюджет, зазначимо, що складений він як-небудь, нашвидкуруч, тут допущені протиріччя. Наприклад: в першому абзаці написано, що до загального фонду надійшло 217 млн.122 тис. грн., а в третьому абзаці до цього фонду надійшло 44 млн. У пятому абзаці повідомлено про надходження до спецфонду 11 млн., а в першому - 13 млн. без офіційних трансфертів. А що таке трансферти, загальні чи спеціальні фонди?
Тепер задамо питання: чи розуміють прості громадяни, що таке оці фонди, трансферти, субвенції?
Прості громадяни тут нічого не зрозуміють. Цей звіт зрозумілий тільки працівникам управління фінансів та частині депутатів. Для простих громадян треба писати просто й ясно. Без всяких трансфертів, субвенцій та інших наукових означень. Редагувати статтю – це праця нелегка. Не кожен працівник з вищою освітою зможе написати просто й зрозуміло.
Продовжуючи аналізувати роботу районної ради, звернемо увагу на газетну статтю – «Дайджест подій в районі». Газета повідомила, що 15 лютого пройшли урочистості заходи з нагоди 28-ї річниці виведення радянського військового контингенту з Афганістану. Організатором заходу виступила голова Сватівської районної ради Віта Сліпець. Були запрошені афганці. Заходи про вшанування провели, тільки забули, в який час сьогодні ми живемо. Газета повідомила, що у с. Верхня Дуванка вшанували трьох афганців, які (цитую) «З честю виконали свій військовий обовязок». Це означає, що наші солдати десять років брали участь в убивчій Афганській війні. Якщо наші хлопці «З честю виконали свій військовий обовязок», то це означає, що Віта Сліпець підтримує злочинну політику кампанії Радянського Союзу.
Віта Володимирівна повинна була наголошувати, що ми вшановуємо наших афганців не за те, що вони «З честю виконали свій військовий обовязок», а за те, що наші хлопці стали заручниками агресивної політичної кампанії Радянського Союзу. Якщо голова райради не знає що до чого, тоді я змушений нагадати, що являє собою агресивна політика КПРС.
Розкриваємо книгу «Последняя республика» Віктора Суворова, основного експерта радянської дійсності, який писав:
«для населения любой коммунистической страны, соседняя нормальная страна – пример для сравнения. Сравнение всегда не в пользу коммунизма. Люди в Северной Корее смотрят на своих соседей в Южной Корее и делают выводы. Само существование Южной Кореи опасно для существования коммунизма в Северной Корее – люди перестают верить коммунистам. Потому две системы рядом долго существовать не могут. Именно поэтому длительное существование двух Германий было невозможным. Люди бежали из Восточной Германии в Западную… Вот почему Маркс и Энгельс видят выход только глобальный, только всемирный: все население земли загнать в одну трудовую армию, всех подчинить одному правительству, чтобы нигде не было заманчивой заграницы. Мировая революция – единственно возможный вариант существования марксизма. Сталин тоже понимал, что длительное существование коммунистического режима невозможно. «Существование Советской Республики рядом с империалистическими государствами продолжительное время немыслимо». Это говорил Ленин…Вот почему Вторая мировая война для Советского Союза была желанна, необходима и неизбежна. Сталин затевал Вторую мировую войну, как этап в борьбе за распространение коммунизма по всему миру.
11 ноября 1918 г. завершилась первая мировая война. А 13 ноября Ленин отдал Красной Армии приказ на наступление. Цель советского наступления – коммунизм в Европе. Красная Армия вступила на территорию государств Балтии – Эстонии, Латвии и Литвы. 17 декабря в Риге опубликован манифест: ближайшая цель наступления – Германия. Поэт Маяковский написал: «Крепи у мира на горле пролетариата пальцы», а поэт П. Орешин написал стихотворение для песни «На штыки» - «Бой последний, решительный бой, на арене горит мировой. На штыки под набат и пожар, мы земной опрокинули шар».
Адольф Гитлер – один из самых страшных личностей в мировой истории. Но Вторую мировую войну советские лидеры пытались начать до того, как Гитлер под номером 007 записался в Германскую рабочую партию.
У 1918 г. Красная Армия до Германии не дошла, а в 1919 г. Ленину было уже не до Германии. В 1919 г. Ленин воевал против народов бывшей Российской империи».
У 1920 році Ленін, знищивши мільйони своїх людей у громадянській війні, послав Красну Армію захопити Польщу й дійти до Німеччини. Маршал Пілсудський під Варшавою красну Армію розгромив.
Афганістан – це продовження агресивної політики КПРС, царство їй небесне.
Встановити комунізм у Афганістані не вдалося. Прийшлося з позором повертатися назад. Залишивши в горах Афганістану тисячі загиблих – своїх та їхніх.
Віто Володимирівно! Ось у вашій газеті на першій сторінці велике фото й заголовок великими літерами – «Праздник воинов – интернационалистов». Мені захотілося спитати у Вас: чи знаєте Ви, що означає слово – інтернаціоналіст? Якщо не знаєте – я Вам підкажу.
Комуністичний інтернаціонал (Комінтерн) – це штаб Світової революції, шпіонсько-терористична організація, яка створювала кампанії в інших державах для розпалення світової революції й встановлення там комуністичних порядків. Воїни-інтернаціоналісти – це виконавці задумів КПРС. Задумане – не виконано. Святкувати нічого. Замість того, щоб помянути загиблих й засудити дії злочинних лідерів КПРС – Ви святкуєте. А якщо так, то сьогодні в районній раді сидять комуністи?
Хочу знати: як узгоджуються Ваші дії, пані Віто, із Законом України про декомунізацію? Вибачте мене й не переживайте. Таких, як Ви, у нас тут ще багато.
Ось у приміщенні ради сидить симпатична комуністка з великим стажем Л.І. Ващенко, голова Сватівської районної організації ветеранів. Вона в газеті пише: «Мы убеждены что ветеранскому движению на Сватовщине повезло в том, что его возглавили люди прекрасных биографий и чистой совести. Такие, как участник штурма Зимнего во время октябрьской революции, активный участник Гражданской войны, награжденный орденом Ленина – Николай Андреевич Орельский».
Якщо цей герой був активним учасником громадянської війни, значить він грабував селян, виганяв найкращих господарів зі своїх помешкань, вивозив їх на станції, сажав у вагони й цих селян викидали аж у пісках Середньої Азії. Л. Ващенко називає таких людей, які творили зло – людьми «прекрасных биографий и чистой совести». Людмило Іванівно! Ви кажете, що Орельський штурмував Зимовий палац в Петрограді. Це брехня. Повідомляю Вам правду: ніякого штурму Зимового палацу не було. Балтійський матрос Дибенко підняв бунт на кораблі, повбивали офіцерів. Десять тисяч матросів на десяти кораблях зайшли в Неву й подарували Леніну владу. Захищати Палац було нікому.
Ленін газетою «Окопна правда» розложив армію. Німецький кінорежисер Ейзенштейн на прохання Сталіна зняв кінофільм про штурм Зимового палацу у 1927 р. Цей фільм показали як кінохроніку. Ніби-то все так і було.
Враховуючи вищесказане, завертаюся знову до Віти Сліпець: як Ви думаєте, чи на своєму місці пані Ващенко? Чого вона заважає Україні виховувати підростаюче покоління? Коли ж комуністична братія перестане заважати Матері-Україні збирати до купи своїх «розбещених дітей»? Господи! Оглянься!
Анатолій Гриценко, член Сватівської громади
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
