— Євгене Вікторовичу, у місцевій пресі знову висловлюються невдоволені, тільки не дуже зрозуміло чим невдоволені. Є така категорія людей, яким завжди все не так. Вас не ображають подібні дописи?
— Знаєте, мене не втомлюють всі організовані опонентами провокації. Всі ці писаки жалюгідні та ображені не мною, а, мабуть, долею. Одні й ті самі інтерпретації на їхній «гнилий» розсуд, котрі представлені на шпальтах однієї газети, умисно створюють образ «нахаби та грубіяна».
Впевнений, люди розумні і самі все бачать. Так, є певні моральні та іміджеві втрати, але бруд вже “не пристає”, бо звик залишатися самим собою.
Щодо витрачання бюджету, всі знають – для мене кожна гривня є дуже вартісною, і щоб витрачати, щось будувати, ремонтувати, погодьтеся, потрібно спочатку зібрати кошти.
Я достатньо демократичний, тому не прихильник нарад заради нарад, “розбірок” з людьми не зовсім здоровими. Важливо, щоб на посадах були відповідальні люди, фахівці, які розуміють свою місію. З цим сьогодні дуже складно. Погляньте хто якими підрозділами в районі керує, що за особи та з яким статусом, які мають важелі, ресурсне забезпечення. «Паразити», в більшості, сидять та «тягнуть лямку», отримуючи людські кошти. Призначенці брешуть про якісь проекти, досягнення. Розумію людей з високою самооцінкою, які себе ніде не реалізували. Комусь щастя керувати дісталося “на халяву”, за згодою, за домовленостями. Скажу – до вершин дістаються тільки орли або доповзають гади!
Памятаєте – собаки брешуть, а караван іде… Обізнані мисливці знають, що пес, який скавчить не по сліду звіра, - не добрий помічник, і така тварина не для добродія. Та й звуть цього пса не радником, а зрадником. А потім на урочистостях керманичі (мабуть, з подачі радників) заявляють, що на війні в Афганістані загинуло 130 тисяч українців! Цих «ораторів» знімає телебачення , монтують сюжети на центральні телеканали… Це що – необізнаність чи чергові «ляпи»? Всі знаємо, що з 29.12.1979 по 15.02.1989 роки (2238 днів) непоправні втрати обмеженого контингенту склали 15 тисяч 51 особа, поранених – 53 тисячі, зниклих безвісті – 417 воїнів. Всього служило в Афганістані близько 620 тис. військовослужбовців.
Отак констатуєш факти і знову будуть чимось невдоволені, як завжди. Слизько – він не посипав, мокро – він не висушив, будує – не так будує, прибирає – не з того кінця, говорить – ні, треба мовчати, сидить мовчки – чому не здіймає галасу!
Приїздив Ю. Гарбуз для спілкування, аналізу підготовлених проектів, а плітки розповсюдили, що Рибалко «на місце ставити». Так це тільки одна з багатьох версій. Слухайте, шановні, багато хто мріє, щоб посадили, відкрили провадження… Дехто з людей думають, що керівник приїздив для відродження «впливових» регіоналів та впливу Опозиційного блоку, бо саме у них був та їхні господарства відвідував. І що? Тепер піря «розпушили»? Так це не моя біда, а їхня.
Я ні на кого нікому не жаліюсь, нікого не скривджую, бо маю характер та волю висловлювати свою особисту думку щодо подій, керівників та «гидоту» називати в очі. Належу до категорії людей, які звикли тримати слово, не належу ні до однієї з партій, не маю протекцій. Рідко кажу «так». Сьогодні, як правило, мовчу, але це не повинно сприйматися за згоду, а хто так думає – помиляються. Не жартую щодо історії, Конституції, держави України та Законів. Погоджуюся з думкою всіх українців, що Донбас – це Україна, Бандера – національний герой (для незгодних раджу хоча б ознайомитися з його біографією). Нікому не дозволю паплюжити память про своїх загиблих в роки Великої Вітчизняної дідів. Впевнений, що герої серед нас – афганці, чорнобильці, АТОшники, Небесна сотня, скривджені та бідні ветерани, котрі все життя чесно працювали, виховували дітей, онуків.
Про що ще повинен сказати? Брехня, що збудують квартири за рік для медиків, та басейн – блюзнірство. Медицина в районі на 4 з плюсом – знущання з людей! 103% заповнення койок в лікарні?! А це що – готель, хостел, профілакторій, санаторій? Чи в цьому закладі повинні ставити діагноз, рятувати, допомагати, лікувати?!
Так що всі наради, колегії, інспекції, комісії - це радянська методологія, низький рівень керування для ще більшої дестабілізації майже з нульовим результатом. Перш за все — мета, потім проекти, ресурсне забезпечення (фінанси, кошти, трудові ресурси) та контроль.
Багато, на жаль, підлості, низькості від тих, що, навіть, і не думав. Все банально. Але звик до чистоти, тому мушу забезпечити порядок, що не просто через погодні умови, фінансування, застарілу техніку, тиск та безліч інших обєктивних причин. Знаю, що багатьом бажано – «сьогодні і негайно» - почистити сніг, посипати дорогу, прогулятися по тротуару та ще, щоб і санчата не подряпати «по жужалці». Питання одне – за що, де взяти, за які кошти та хто це повинен робити?
Порада для себе і для людей – поспішайте повільно, живіть спокійно, «кожній ягоді свій час».
Нічого не потрібно вигадувати, провокувати, бо це найпростіше. Треба працювати, вірити в свої сили, допомагати людям ділом, а не балачками. А поки бачу, що всі «добрі» тільки мають наміри допомагати матеріалами та порадами. Роблять на копійку, а галасу – на тисячі! А просто, по-людські, без декларацій допомагати людям їм хтось постійно заважає. Робіть добро по-тихеньку і на заваді ніхто не стане, а навпаки – напишуть про ваші добрі вчинки. Знаю, що без афішування небайдужі люди допомагають ремонтувати палати на психлікарні. Добра справа! Будемо і ми допомагати. Інші без галасу чистять сніг біля оселі старенького сусіда. Не треба боятися робити добрі справи.
Для діла можна і обєднатися, але без підкилимних домовленостей, не задля працевлаштування «безпортфельних». Для цього в районі є інші органи влади.
Так, всіх безкоштовно не зможемо перевозити, та й за талонами черги не спостерігається. Це я вже про пільгові перевезення, які сьогодні організовує міська рада, а не держава в особі райдержадміністрації, що повинна виконувати відповідний закон більше ніж для 9 тисяч сватівчан.
Закликаю всіх конкурентів, дописувачів, очевидців до праці, до порядку. Не гайте часу. З Богом!
Спілкувалася О. Найдьонова