Плюси і мінуси мінімалки. Новини Голос Громади

З 1 січня вступив в силу Закон, у відповідності якого мінімальна зарплата складає 3200 грн, а прожитковий мінімум – 1600 грн. Чому ж тоді багато людей залишилися невдоволеними? Ми спробували розібратися.

Як зазначає голова Конфедерації Вільних профспілок України Михайло Волинець, внесено зміни до законів, які стосуються розрахунку посадових окладів працівників бюджетної сфери, пенсійного забезпечення, нарахування стипендій та соціального захисту громадян та інших. У них термін «мінімальна зарплата», який брався за основу практично усіх розрахунків, замінено на «мінімальний прожитковий мінімум».

В Україні перший тарифний розряд дорівнював мінімальній зарплаті, а згідно з ухваленим Законом, відтепер він відповідатиме прожитковому мінімуму. Відчуваєте різницю? Ніхто не проти мінімалки у 3200 грн., тільки виходить, що сторож та обслуговуючий персонал тепер отримують зарплатню на рівні (а іноді і вище) молодого спеціаліста з його освітою та кваліфікацією. І, не дивлячись на те, що прожитковий мінімум до кінця року має зрости до 1762 грн., на зарплаті це ніяк не відобразиться, бо згідно із Законом, протягом року усі розрахунки здійснюватимуться за прожитковим мінімумом, встановленим на 1 січня 2017 р.

До речі, виплата пенсій та соціальної допомоги теж привязана до прожиткового мінімуму.

Варто звернути увагу громадян на те, що 3200 грн. – це нарахована працівнику зарплата. Коли з цієї суми відрахується податок на доходи фізичних осіб – 576 грн. та військовий збір – 48 грн., то на руки найманий працівник отримає 2576 грн!

Що стосується бюджетних установ, то ситуація доволі неоднозначна. Хоча Уряд і стверджує, що виділив додатково 40 млрд. грн на оплату праці бюджетників, в той же час не будемо забувати, що утримання обслуговуючого персоналу бюджетної сфери переклали на плечі місцевих бюджетів.

Нам вдалося зясувати, що з січня в школах Сватівського району зарплатня підвищилася на 550-600 грн вчителям без категорії і до 1000 грн вчителям вищої категорії. Але це відбулося як за рахунок перегляду окладів за тарифною сіткою, так і тому, що пропорційно зросли надбавки за класне керівництво, перевірку зошитів, вислугу років, які складають більше 50% окладу. Молодому педагогу з початку поточного року платять по 11-му тарифному розряду, тому з усіма надбавками виходить 3200-3300 грн.

Що до сватівських лікарів, то там картина практично така ж, як і з вчителями, з тією різницею, що початкова ставка лікаря без категорії з січня поточного року збільшилася на 522 грн у порівнянні із груднем 2016 р. і становить 3152 грн. плюс надбавка до 3200. Зарплатня ж лікарів першої та вищої категорій з усіма належними надбавками збільшилася у середньому на 700-1000 грн.

Не є секретом і те, що у більшості бюджетних установ вже замислюються, аби скоротити обслуговуючий персонал, що у свою чергу збільшить навантаження на тих, хто залишиться.

В той же час слід зазначити, якщо при підвищенні зарплати не буде змін у системі кваліфікації і вимог до вчителя або лікаря, то тоді збільшення оплати праці жодним чином не відобразиться на якості їхніх послуг.

І, на думку експертів, давно вже настав час скасувати привязку рівня доходів депутатів і чиновників вищого рангу до мінімальної зарплати, тому що їхні доходи ніякого стосунку до мінімалки не мають.

Новий Закон значно звужує коло студентів, які мають право на отримання академічної стипендії. Справа в тому, якщо раніше держзамовлення в державних вищих навчальних закладах згідно з відповідними нормами, складало не менш ніж 66%, то після нововведень в Кабміні виділяють кошти на академічні стипендії тільки 43% студентів. Ні для кого не є секретом, що для більшості так званих студентів-бюджетників стипендія є чи не єдиним джерелом існування. Також спірною є норма закону, якою повноваження по призначенню академічних стипендій передані до вченої ради вишу.

А от за словами приватних підприємців, вони найбільше постраждали від нововведень, адже збільшилося податкове навантаження на їхній бізнес. В той же час є і позитивні моменти: усіх найманих працівників на сватівських приватних виробництвах сьогодні переводять, як то кажуть, на «білу» зарплатню, а це ще один крок для виходу бізнесу з тіні.

Хоча є й інша думка – багато хто з підприємців вважає, що держава такими методами може знищити малий та середній бізнес в країні, адже до рівня мінімальної зарплати привязаний розмір нарахованого податку на нерухомість і ставки єдиного податку для підприємців. Таким чином зростання рівня зарплати може призвести до двократного зростання податку на нерухомість та єдиного збору. Також, на думку підприємців цього сектору економіки, із зростанням мінімальної зарплати неминуче скорочення робочих місць, внаслідок чого кількість безробітних у центрах зайнятості суттєво збільшиться і взагалі відбудеться закриття значної кількості малих підприємців. В той же час за даними працівників, які здійснюють реєстраційні операції у Сватівському районі, за останній місяць кількість підприємців, які закрили свою підприємницьку діяльність, практично на одному рівні з тими, хто зареєстрував свій бізнес.

На думку фахівців, спроба уряду шляхом підвищення рівня зарплати вивести частину доходів із тіні може стати успішною тільки в тому випадку, якщо паралельно будуть створюватися адміністративні та економічні умови для зниження тіньового сектора в економіці. Спроба лише адміністративними методами змусити бізнес і населення платити більше податків, швидше за все, натрапить на зростання рівня тіньового сектору в країні.

Ольга Найдьонова

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Плюси і мінуси мінімалки

Плюси і мінуси мінімалки фото:

Опрелюднення проектів рішень

Які проблеми сьогодні вирішуємо і що плануємо зробити

Новини кримінальні

Захистили проектів на 22,5 мільйони гривень

Минулого тижня до нас завітали Литовці!