Напередодні Різдвяних свят на пл. 50-річчя Перемоги працював благодійний ярмарок «Із рук в руки». Ініціатором та організатором заходу виступив виконавчий комітет Сватівської міської ради. Метою акції було допомогти багатодітним та малозабезпеченим родинам, які не мають можливості придбати в повному обсязі потрібні речі або іграшки для малюків.
Всі ми розуміємо, що через високу вартість сьогодні гарні дитячі речі багатьом сімям «не по-кишені», так як і цікаві іграшки, вартість яких сягає від 300 грн. Більшість малозабезпечених сімей вимушені буквально економити на їжі, аби одягнути чи взути малечу. В той же час діти дуже швидко ростуть і практично ще нові одяг та взуття стають замалими. Саме такі речі були представлені на ярмарку. За тиждень до його проведення виконавчий комітет розмістив оголошення у нашій газеті, голови квартальних комітетів доводили до відома мешканців своїх мікрорайонів інформацію про цю акцію. Активну участь у ній взяли працівники міської ради, КДНЗ «Веселка» та «Малятко», голови квартальних комітетів, які принесли багато гарних речей та іграшок. Також на ярмарку були речі, які передали до міської ради військовослужбовці з гуманітарної допомоги, що надійшла до нашого міста з Рівненської області.
Готується виставка малюнків дітей з міста Рівне, які були привезені разом з допомогою. Все, що було представлено на ярмарку, відвідувачі отримували безкоштовно, але паралельно відбувалася ще одна благодійна акція по збору коштів на лікування хворої дитини Ковальової Ганни, і відвідувачі, якщо мали таку можливість, клали у скриньку кошти, хто скільки міг. Всього було зібрано 617 грн. матеріальної допомоги, яка відразу була передана родині хворої дівчинки.
За словами однієї відвідувачки ярмарку Л.В. Пенькової, такі акції вкрай необхідні сьогодні, коли багато родин живуть бідно. «У мене троє онуків, - каже Лідія Василівна. – Іноді не вистачає грошей на нормальне харчування, тим більше на нову одежину. Вважаю такі акції вкрай потрібними та сподіваюсь, що в подальшому вони стануть доброю традицією».
Ніна Давиденко (матір чотирьох діточок) повідомила, що дізналася про акцію від заступника міського голови Л.В. Жаданової і анітрохи не пожалкувала, що прийшла: «Тут дуже багато дитячих речей. У мене найстарша дівчинка ходить до 4-го класу. Хочеться, щоб діти завжди мали все необхідне, але частіш за все не вистачає грошей на придбання тих чи інших речей. Особливо відчувається нестача, аби придбати святкові подарунки. Втім, кожна дитина хоче, щоб у неї була своя іграшка. На ярмарку представлений великий вибір як дитячих речей, так і іграшок. Дуже вдячна міській владі за акцію та вважаю такі заходи потрібними на 100%». А от Ростягаєви Настя і Зоя зауважили: «Якби знали, що можна було свої речі приносити, то теж би принесли на ярмарок. Бо вдома є одежа, з якої діти вже повиростали, але вона в гарному стані. Наступного разу, якщо буде подібна акція, із задоволенням поділимося і своїми дитячими речами. А сьогодні тут і для себе знайшли дещо корисне. Особливо великий вибір іграшок».
Приємно було спостерігати за дітлахами, які завітали на акцію разом з батьками, та охоче позували перед обєктивом фотоапарату і демонстрували своїх нових іграшкових друзів.
Коли дивишся на щасливі посмішки дітей, які напередодні Різдва отримали подарунки, замислюєшся – як небагато потрібно дитині для щастя. Ми, дорослі, маємо зробити все від нас залежне, аби наші діти ніколи б ні в чому не знали обмежень.
За нашими підрахунками ярмарок відвідало близько 150 осіб, 130 з яких пішли з нього маючи при собі речі, які стануть у великій пригоді їхнім родинам та дітям. Такі акції виконком міської ради буде проводити періодично, наступна планується у лютому. Всім небайдужим людям, які мають чим поділитися з іншими, доводимо до відома що речі та іграшки, які знаходяться в гарному стані, можна приносити до виконкому міської ради у каб. № 9 (Щербаченко Л.П.).
До слова, бідність – одна з найбільших проблем українського суспільства. Особливо це відчутно сьогодні, коли на Сході відбувається збройний конфлікт, а у країні майже 1 млн. 700 тис. вимушених переселенців, з них більше 230 тис. дітей. ООН зазначає, що абсолютну бідність в Україні нібито подолано, але відносна бідність складає 78 відсотків. Тобто, споживчий кошик таких українців менший від визнаної у світі межі бідності – 17 доларів на день. Політичний експерт Максим Лациба вважає, що «чим більша кількість людей незаможних, тим менш стабільне суспільство, і є ризик утворення тоталітарного режиму. До того ж, в умовах бідності виникає більше великих підприємців, які зацікавленні у великій кількості дешевої робочої сили, вони отримують надприбутки, продаючи продукцію на експорт. Отримуючи свої шматочки у владі та медіа, вони стають олігархами».
У свою чергу експерти Світового банку відзначають, що чим більш конкурентною є економіка держави, тим більший рівень добробуту її громадян. Україна за рівнем економічної свободи перебуває на 163-му місці у світі, поступившись таким державам як Казахстан та Гондурас. Це наша реальність. Тому в Україні проводити подібні благодійні ярмарки вкрай необхідно. Дехто називає подібні заходи секонд-хендом і вважає для себе неприйнятним заняттям. А от за кордоном магазини чи торговельні точки, де не тільки віддають, а і продають речі, бувші у вжитку, – цілком нормальне явище.
Слід зауважити, що секонд-хенд (від англ. Second hand - друга рука) — це будь-яка річ, що була у використанні, в тому числі книга, автомобіль або навіть інформація, отримана не з першоджерела. Основними факторами появи категорії товарів секонд-хенд можна вважати: економічне благополуччя європейців, яке дозволяє не просто купувати одяг, а міняти гардероб щосезону, при цьому одяг не встигає зноситися; культура, що не дозволяє просто так викинути ще гарну річ; попит на речі високої якості серед людей, не готових платити великі гроші за покупку в фірмових магазинах.
Тому за кордоном на ці речі дивляться інакше навіть чиновники бундестагу. Наприклад, депутат від Партії Союз90/ Зелених в Германії Марілуїз Бек розповідає, що не соромно придбати гарну річ в секонді, соромно приїхати на роботу в парламент на коштовних авто, соромно чиновникам носити коштовні прикраси чи годинники, мати мільйонні статки або маєтки, не платити податки та не займатися благодійністю.
«Якби я на роботу приїхала не «Лексусі», на моїй політичній карєрі можна було б поставити хрест», - каже Марілуїз.
Коли українські політики теж почнуть так думати, тоді наша країна стане європейською із секондом чи без секонда. А поки що в Україні міняються уряди, президенти, чиновники, політики, в той же час прості громадяни не відчувають полегшення, а тим більш покращення життя. Але хочеться вірити, що наша країна врешті решт отримає таких управлінців, які будуть думати про власний народ замість власних кишень.
Ольга Найдьонова
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
