Боротьба за виживання. Новини Голос Громади

Третього грудня весь цивілізований світ відзначив Міжнародний день людей з інвалідністю. У Сватовому на вулиці нечасто побачиш людину на інвалідному візку або незрячого у супроводі родичів. Від цього здається, що начебто і людей таких небагато. Я ж вирішила поцікавитися скільки ж усього в нашому районі людей із інвалідністю. І ви знаєте, цифри мене вразили. За інформацією Сватівського ПФУ, в пенсійному фонді зареєстровано 1317 людей, які мають інвалідність, а от в Сватівському УСЗН зареєстровано 1760 таких осіб.

Звісно, сама інвалідність буває різною – хтось отримав цей статус в результаті професійної діяльності чи внаслідок хвороби. Хтось – інвалід з дитинства. Але ми чомусь воліємо їх не помічати або взагалі не замислюємося, що поряд з нами живуть тисячі людей, які потребують не тільки державної підтримки, а і нашої з вами уваги. Адже недарма говориться, що від того, як суспільство ставиться до людей, кому з тих чи інших причин важко або неможливо самостійно подбати про себе, залежить рівень цивілізованості цього суспільства.

На жаль, Україна в цьому питанні стоїть на найнижчий сходинці цивілізованого світу. Не дивлячись на купу законів, які були ухвалені для полегшення життя інвалідів, фінансування та впровадження цих законів відбувається по залишковому принципу. Не дивно, що люди з особливими потребами в нашій країні (в тому числі і воїни АТО, які стали інвалідами в результаті поранень на фронті) мають боротися за своє виживання у прямому сенсі цього слова. Говорити про рівні права на працевлаштування, пристосовану інфраструктуру та освіту для них поки не доводиться.

До слова, самі інваліди не вимагають до себе жалю і захмарних привілеїв, вони просто зі всіх своїх сил намагаються пристосуватися до можливості жити у сучасному суспільстві, відчувати себе повноцінними людьми, як усі ми з вами. А ми іноді дратуємося при їхній появі, забуваючи, що всі під Богом ходимо і ніхто не застрахований від нещастя, яке може трапитися.

Люди з інвалідністю не просто залежні від сторонньої допомоги — вони не в силах подолати інформаційні, фізичні та психологічні бар'єри. Не можна сказати, що держава взагалі нічого не робить для інвалідів. Тільки все робиться, як завжди, для «галочки»: закони приймаються, але не виконуються; житло будується, але не пристосоване для пересування в інвалідному візку (пандусів немає, ліфти не пристосовані); громадський транспорт взагалі окрема тема для розмови, як і пересування на візку вулицями міста. Діти із інвалідністю не мають змоги навчатися у звичайних школах, тому що школи для цього не пристосовані.

Третього грудня в етно-студії «Слобожанська хата» члени Сватівського товариства сліпих зібралися відзначити Міжнародний день людей з інвалідністю. За інформацією голови правління товариства В.Л. Козьменко, загалом їхня організація налічує 62 особи, які проживають у Сватівському районі, із них – 35 осіб із вадами зору проживають в місті. Сватівська міська рада посприяла в організації заходу для членів Сватівського УТОСу. Був організований не тільки солодкий стіл із чаюванням, усі присутні пригостилися українськими вареничками. Аби поспілкуватися та вислухати деякі прохання з боку однієї із незахищених верств населення, на захід завітала перший заступник Сватівського міського голови Л.В. Жаданова.

Під час спілкування побажання членів товариства сліпих були доволі скромними. Вони попросили облаштувати хоча б один звуковий перехід в місцях великого скупчення людей (наприклад, на ринку). Також громадяни із вадами зору попрохали, щоб під час користування ними громадським транспортом водії оголошували назви зупинок. Що стосується пільгового перевезення та забезпечення усіх інвалідів зору годинниками, що «розмовляють», то дані питання знаходяться в компетенції УСЗН, яке підпорядковується райдержадміністрації. Члени Сватівського УТОСу поскаржилися на неможливість потрапити на прийом до лікарів та на те, що реабілітаційні листи не видаються з 2012 року.

У членів Сватівського УТОСу є власне приміщення, але сьогодні немає можливості його утримувати. Саме приміщення належить обласному товариству сліпих, та в силу останніх подій на Луганщині підтримка від держави останнім часом майже не надається. Людмила Жаданова запропонувала членам товариства для власних потреб (за попередньою домовленістю) використовувати приміщення етно-студії «Слобожанська хата».

Хочеться побажати всім, хто відноситься до цієї категорії населення, сил і терпіння, успіху в усіх справах та починаннях. Наше з вами завдання – докласти максимум зусиль, аби ці люди були повноправними членами суспільства. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що інваліди можуть бути і стають повноцінними, високоефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів суспільства. У багатьох з них нам потрібно повчитися сили волі та прагненню до перемоги. Давайте тільки згадаємо виступ української команди на останніх параолімпійських іграх.

Сватівське товариство сліпих в особі голови правління В.Л. Козьменко висловили слова щирої вдячності міському голові Є.В. Рибалко, його заступнику Л.В. Жадановій, виконкому міськради за організацію заходу, присвяченому Міжнародному дню інваліда. «Дякуємо від усього серця за чуйність та доброту, а також за прекрасний стіл і невеличкий концерт», - каже Валентина Леонідівна. За словами присутніх, організувати захід до Міжнародного дня інваліда відгукнулася тільки Сватівська міська рада.

До уваги інвалідів міста та району!

Прохання терміново пройти перереєстрацію у Сватівському товаристві сліпих. Контактний телефон: 066-96-86-900.

Голова правління В.Л. Козьменко

Наталія Світлична

Порекомендовать эту статью своим друзьям:

Боротьба за виживання

Боротьба за виживання фото:

Опрелюднення проектів рішень

Які проблеми сьогодні вирішуємо і що плануємо зробити

Новини кримінальні

Захистили проектів на 22,5 мільйони гривень

Минулого тижня до нас завітали Литовці!