Шановний господар!
Нам із Вами пощастило мешкати на одній із найдавніших вулиць нашого славетного міста Сватове — вулиці Садовій.
У 50-ті роки по нашій вулиці проклали першу шосейну дорогу. Уздовж дороги кожен господар проклав водостічну канаву. І хоча й не було дорогої іригаційної системи, та після дощу чи паводку вода стікала у річку, жодна рослина не замокала і очерету не було. Висадили дерева: половину вулиці засадили шовковицею, а другу половину - американським кленом. Біля кожного двору висаджували квіти: собаче мило, півники, лілії та інші. Майже біля кожного будинку стояла лавочка, бо не було телевізорів і люди спілкувалися між собою, відпочивали. Особливо багато часу там проводила малеча та школярі. Щосуботи мешканці прибирали спочатку в хаті, а потім біля двору: пололи квітники, чистили канаву, підмітали та посипали пісочком тротуари та підїзди до будівель. А зараз майже біля кожного двору купа піску, але ніхто вже не прикрашає ним доріжки.
Особливо чисто та охайно було біля будівлі Олександра Слизького - знаного футболіста (дім на розі вулиць Садової та Комінтерна). У нинішніх господарів Остренків і сьогодні теж завжди порядок, без усіляких умовлянь та попереджень.
Колись на цій місцині була пробита скважина і самотьоком бігла вода. Люди приходили по воду, і доки вона набігала у відро, мали змогу поспілкуватися. Біля рукотворної криниці стояли лавки, урни для сміття, росли декоративні кущі та квіти. І курці ніколи не кидали на землю недопалки та упаковки з цигарок. А ввечері там завжди збиралися шанувальники футболу.
А скільки було радощів для всіх, коли проклали тротуар по парній стороні вулиці! Нікого не треба було умовляти доглядати за ним, бо всі намагалися прибрати навпроти своєї садиби.
Але прийшли шалені 90-ті роки. І що з нами сталося, люди добрі?
На нашій вулиці прекрасна асфальтована дорога, яку доглядають та вчасно ремонтують. Але де канави, по яких би сходила вода, а не стояла на асфальті, руйнуючи його? Як ми можемо навчити своїх дітей правилам дорожнього руху, коли самі ходимо не по тротуару, а по дорозі, де кожної миті виникає велика загроза життю наших дітей та й нам самим. А де ж тротуар? Як зясувалося, він існує, але так позаростав буряном, що по ньому ніхто й не ходить. В той же час є винятки. Немало господарів за велінням совісті і вродженої охайності чистять тротуар навпроти свого двору, висаджують квіти, підмітають щотижня, чистять канаву, бо розуміють, що наше місто, наша вулиця — це наша турбота! Хочеться окремо подякувати В.В. Кравцову та О.Д. Розумній, які сьогодні не проживають на вулиці Садовій, але вони завжди відгукуються та переймаються життям вулиці, беруть участь у суботниках, висаджують дерева на вулиці та роблять ще багато різних добрих справ. Велика їм подяка за порозуміння. Люди беруть приклад з таких сватівчан. Гарними господарями на вул. Садовій є родини (заздалегідь просимо вибачення, якщо є помилки у написанні прізвищ) Цимбалів (буд. №86), Волкових (буд. № 165), Усових (буд. №111), Портненків (буд. №88), Гашинських, Твердохлібів (буд. №128), Палієнків (буд. №185), Пенькових (буд. №187), Остренків (буд. №147), Хоружих (буд. №124,120), Кандибів (буд. №142,144), Шепелів (буд. №16,27), Гармашів (буд. №130/2), Бондаревих (буд. №130/1, 159), Мартиненків (буд. №118), Лебединців (буд. №92, 127), Навозенків (буд. №105-а), Литвинів (буд. №105/2), Гриньових (буд. №121/1), Білоконів (буд. №123), Тишакових (буд. №129/1), Руденків (буд. №129/2), Салієнків (буд. №157), Фесенків (буд. №161), Ситників (буд. №163), Наугольних (буд. №173), Бобровників (буд. №179), Черкасових (буд. №193), Грицунів (буд. № 199).
Хочемо зазначити, що ніхто окрім нас не зробить нашу вулицю безпечною, зручною, охайною. Потрібно зовсім небагато часу і зусиль, щоб почистити тротуар (а він зберігся по обидва боки вулиці - просто необхідно виполоти бурян та потрусити піском, бо у деяких господарів уздовж хати й не пройдеш). Посадити бажано садові дерева, як у Шепелів та Волкових, бо вулиця має назву Садова. От хоча б горіхи висадити, як у родини Лебединця Юрія. Горіх таке сильне дерево, що ніякі вихлопні гази на нього не впливають. Хоча б один раз на місяць косити траву (як у родинах Твердохлібів та Пенькових), можна й квіти посадити, а можна просто газон підтримувати у гарному стані. А потім вийти і помилуватися з сусідами плодами своєї праці, а то ми їздимо милуватися в інші міста та інші країни.
Як приємно буде ходити по тротуару, не переймаючись тим, що проїде на шаленій швидкості авто і оббризкає тебе з ніг до голови. І найголовніше, тротуар – це безпека життя наших дітей.
Дітей не треба спеціально виховувати, просто самим треба жити так, як ми хочемо, щоб жили наші діти!
З повагою до всіх мешканців - оргкомітет вул. Садова
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
