«Харьковские губернские ведомости», 1880 г. (Слобода Ново-Екатеринослав (Сватова Лучка)
На человека, которого судьба занесет в первый раз в наши края, Ново-Екатеринослав производит самое благоприятное впечатление... Оно (поселение) резко выделяется среди других поселений в уезде, утомляющих проезжего своим однообразно унылым видом и представляющих грустную картину в беспорядке разбросанных построек, низеньких, тесных и бедных, Бог знает, какими судьбами занесенному в этот мир убогих лачуг и сарайчиков. Совсем иначе выглядывает Ново-Екатеринослав (сейчас - Сватово), напоминающий своею наружною физиономией скорее небольшой городок, чем слободу.
При первом, самом поверхностном взгляде, проезжий приятно поражается заметным благоустройством и порядком: ряды широких улиц, чрезвычайно правильно распланированных, обставлены с обеих сторон такими отличными постройками, которые могут дать несколько преувеличенное понятие о зажиточности и благосостоянии своих жителей, железные и черепичные крыши покрывают весьма заметное число жилищ, среди которых найдется таких, что составили бы украшение любого уездного городка.
«Голос громади», 2016 рік:
Місто Сватове сьогодні налічує 18 тис. 300 мешканців, 6992 будинки присадибного типу та 71 багатоквартирний будинок різної висотності. Всі вони прикрашають 156 вулиць, провулків та площ. Сватове і сьогодні приємно дивує гостей та мешканців міста своєю охайністю, побіленими деревами, барвистими квітниками.
«Харьковские губернские ведомости», 1880 г.
Почти посредине слобода прорезается лучшею улицею, называемой Дворянской, — название, звучащее несколько странно, если принять во внимание, что речь идет о слободе, 
но удовлетворительно объяснимое её прошедшим. На своем протяжении эта улица образует две площади: одну занимаемую рынком, и другую, где помещается главная церковь.
«Голос громади», 2016 рік.
Головна вулиця сьогоднішнього Сватового має славетну і відповідальну назву – Державна. На цій вулиці ще збереглися старовинні будинки – приміщення Сватівського районного краєзнавчого музею, буд №21, в якому колись мешкала відома родина лікарів Полякових. Цікавою архітектурою, яка віддає минулими століттями, є будівля колишнього банку «Україна». На жаль, сьогодні ця будівля у занедбаному стані, але ми всі маємо надію, що її власник (казначейська служба) не дасть загинути цій історичній памятці. Всього на Державній зараз розташовано 23 житлових будинки, є цілий ряд магазинів, взуттєва майстерня, приміщення поліції, бібліотека, комунальне підприємство та інші обєкти сучасної інфраструктури міста. Так як і 136 років тому, центральна вулиця зєднує дві головні площі міста – площу 50-річчя Перемоги та майдан Злагоди.
Саме ці найбільші площі останнім часом зазнали великих метаморфоз і є візитівкою Сватового. Базар перемістився вже в інше місце, немає, на превеликий жаль, і Собору (на честь якого на цьому місці нещодавно побудовано памятний знак) та церкви. Міський сквер відпочинку вже декілька років є улюбленим місцем відпочинку не тільки для молоді, а й для городян всіх вікових категорій.
Тут по-сусідству розташувались футбольний майданчик європейського зразка та деревяні скульптури українських козаків, дитячий розважальний майданчик та ковані альтанки. А площа 50-річчя Перемоги набуває свого нового вигляду, залишаючись основним місцевим носієм героїчної історії боротьби українського народу і наших земляків з фашизмом.
«Харьковские губернские ведомости», 1880 г.
Слобода Сватова-Лучка представляет значительный контраст с подобными ей селениями. Прежде всего, она имеет свою интеллигенцию, начало, середина и конец которой вовсе не сходятся в одном священнике, как это обыкновенно бывает во всех наших селениях. Счастливое географическое положение, значительно удалившее её от уездного города, сделало её до известной степени административным центром южной части уезда. В качестве такого центра слобода сосредоточила в себе кружок лиц, преимущественно служащих, жизнь которых идет совершенно иным порядком, и в обществе которых найдется и дельная газетка, и один-другой журнал, и некоторые другие удобства, напоминающие совершенно иную сферу, отличную от той, где весь смысл жизни сводится к интересам о насущном куске хлеба.
«Голос громади», 2016 рік:
Сьогодні місто Сватове продовжує славетні традиції та славиться своїми митцями не тільки в Луганській області, а і на теренах всієї України.
Творчі колективи «Сватівські козаки», «Пролісок», «Слобожани» неодноразово доводили свою майстерність на головних сценах країни, призовими місцями в мистецьких міжнародних конкурсах. А.Шмельова, Т. Розумна, брати Білоцерківські, В. Стефанчишин, С. Бараненко, О. Сільченко, А. Боярська, В. Просін, брати Романкіни, брати Ірхи, О. Давиденко, В. Матвєєв, В. Немушенко (автор гімну м. Сватове), Ю. Покатіло, ціла династія сімї Ляшиків (Петро, Валерій, Ганна і вже на сцені маленький Богдан), Л. Петровська, Т. Федоровська, В. Леоненко, А. Скляр та багато інших митців складали та складають мистецький скарб Сватівщини. А наші майстрині-вишивальниці! Їх рушники заворожують не тільки своєю красою, а й глибиною пізнання історії кольорів, стібків, орнаментів. Л. Свілогузова, Р. Бабій, О. Бондаренко, Л. Ананченко, Н. Федорова, Л. Кушнарьова, Н. Толстова, О. Алманова, І. Гончарова, Т. Должанова, Ю. Павленко, Н. Кулешова , Л. Миронова, Л. Нестерова, О. Ірха, Ю. Таранухіна несуть у своїх творіннях глибину української душі, глибину сутності самої України. Сучасні художники Р. Ірха, С. Мицик, А. Сівець, Л. Соколко продовжують традиції мистецької Сватівщини. Живописом Почесного громадянина міста Г. Смерчинської і сьогодні прикрашені стіни краєзнавчого музею. Справжні витвори мистецтва одягають на себе сватівчани, виходячи з майстерні В. Немушенко.
Педагогічна майстерність сватівських вчителів дала змогу в різні роки багатьом сватівським учням займати призові місця на Всеукраїнських олімпіадах. Це – С. Дудка (вчитель І. Скиртач) , Ю. Мозгова (вчитель С. Шульженко), Р. Дзюба (вчитель О. Коцур), Н. Саяпіна (вчитель Л. Славінська), Д. Северін (вчитель В. Рубан), З. Харченко (вчитель Н. Стешенко) та багато інших.
Сватівська школа мистецтв – це справжня «кузня» молодої інтелігенції, бо тут працюють такі метри як О. Жаданова, Н. Леоненко, О. Просіна, Л. Соколко, В. Ярмоленко, родина Шубіних та інші. Зі стін цього закладу виходять молоді сватівчани, які вміють цінувати і розуміти мистецтво, саме ту красу, яка здатна врятувати світ!
Говорячи про інтелігенцію, не можливо обійти увагою двох наших відомих земляків, якими повинна пишатися вся Сватівщина, це – Г. Плющ та Л. Королько. Роботу по опису, збереженню, дослідженню історії міста та району цих двох краєзнавців неможливо описати простими словами. Більшість із тих історичних знань про культуру, побут, боротьбу, постатей та події, якими жило місто, ми завдячуємо саме невтомній енергії, невичерпному бажанню залишити наступним поколінням правдиву істину Галині Тимофіївні та Леоніду Миколайовичу.
«Харьковские губернские ведомости», 1880 г.
Можно сказать без преувеличения и ошибки, что торговый элемент составляет преобладающей элемент населения и дает слободе особый характер и окраску.
Некоторые из купцов имеют здесь свою постоянную оседлость и ведут торговлю из постоянных лавок. Нельзя не заметить, что лавки эти, занимающие всю рыночную площадь, вполне походят на городские и покупатель может найти в них всё, начиная от необходимейших предметов жизни и кончая более редкими и дорогими предметами роскоши, причем, как по качеству своему, так и по цене, товары могут конкурировать с городскими.
Глядя на большие ряды лавок, невольно заражаешься сомнением: где находит себе сбыт такое значительное по своим размерам предложение.
«Голос громади», 2016 рік:
Як бачимо, Сватове завжди славилося торгівлею, і сьогодні торговельний елемент складає вагому частку серед громадян. В місті налічується 198 магазинів та торговельних точок і, мабуть, немає такого товару, який би неможливо було придбати. Вам потрібен глиняний посуд, завітайте до магазину «1000 дрібниць» (І. Матвієнко). У вас вдома ремонт? Так в чому справа — до ваших послуг товар магазинів «Стиль-дом» (ПП Демяненко), «Стройсклад» (ПП Гапич), «Новосел» (ПП Слободенюк), «База ОРТ» (ПП Гордієнко), «Алмаз» (ПП Ковтун) та інші. У вас урочиста подія? – то зайдіть до «Men» (ПП Суховецька), «Тканини» (ПП Пурко), «Леді» (ПП Бобровник).
Оновити меблі допоможе магазин, який так і називають – «Меблі» (ПП Тітаренко). А як порадіє ваша улюблена кішечка, якщо по дорозі додому ви завітаєте до магазину «Огородник» (ПП Кочугура) і придбаєте чи то корм, чи то іграшку для своєї тваринки. Приємно, що багато магазинів мають сучасний інтерєр – «Пан Крендель» (ПП Озеров), «Конфискат» (ПП Єгоров), «Меблі» (ПП Козорезова). Городяни мають можливість придбати товар в мережі сучасних магазинів самообслуговування «АТБ» та «Фокстрот».
Добрим попитом користується товар мережі магазинів «Наша ряба», де не маючи готівки, можна розрахуватися карткою, як у будь-якому великому місті. А якщо вам потрібно здійснити оптову закупівлю, бази ПП Гордієнка, ПП Привалова, ПП Пастуха радо відчинять для вас свої двері.
«Харьковские губернские ведомости», 1880 г.
Затем есть еще другая категория торговых людей, которые, не занимаясь постоянной продажей, живут в слободе с целью закупки хлеба, преимущественно пшеницы, вощины, щетины и т.д. Это так называемые скупщики. Есть еще агенты богатых купцов Славянска, Старобельска и др. мест. Можно сказать, что положение скупщика составляет завидный идеал для каждого обывателя, который, чуть только заведется деньга, спешит заняться этим выгодным делом...
В прошлые годы только крупные представители скупали ежегодно до ста тысяч четвертей хлеба, и общий оборот переваливал, таким образом, весьма почтенную цифру миллиона.
«Голос громади», 2016 рік:
Сьогодні місто є центром сільськогосподарського району, де головним пріоритетом є вирощування та переробка сільгосппродукції. Наш масло-екстракційний завод, який носить назву «Сватівська олія», вже протягом багатьох років конкурує по якості та обороту продукції з найкращими торговельними марками світу. А пляшку з назвою «Соняшникова олія» з написом вгорі «Сватове» «Слобожанського заводу продтоварів» (І.М. Бузовський) також знають далеко за межами нашого міста, так само як і блискучу пачку зі смачним насіння ПП Михайлова, ковбасу ПП Любого та інші товари харчової групи, які виробляються у нашому місті.
Нещодавно ми раділи відкриттю великого елеваторного комплексу СФГ «Мирна долина» (Ю. Іванов). Це вселяє нам всім надію, що місто Сватове не зупиняється у своєму розвитку, а значить – будуть робочі місця, буде хліб, і Сватове не потрапить до списку депресивних міст, які втратили надію на розвиток та процвітання.
А ще цю надію підтримує те, що наша земля не заростає бурянами, а колоситься пшеницею на широких ланах АФ «Слобожанська» (Л. Полякова), ФГ «Шанс» (А. Геворгян), «Кайрос», «Наталі», «Алана». Вирощуються кукурудза, соняшник, гречка та інші культури. Знову згадали про сівозміни, які не знищують родючість нашого чорнозему.
«Харьковские губернские ведомости», 1880 г.
Являясь коммерческим центром для окружающих сел, слобода славится своими базарами, которые так велики, что положительно оставляют за собой городские базары. Жители самых отдаленных волостей съезжаются на воскресные базары и здесь сбывают все продукты своего труда, покупая взамен необходимейшие предметы обихода.
Благодаря этим съездам и была вызвана к жизни та значительная закупка сырья — пшеницы, кож, вощины, щетины и т.д., которая сформировала особый весьма значительный класс лиц, специально посвятивших ей свою деятельность. Этими же базарами местные ремесленники пользуются для продажи своих изделий, которыми снабжаются все ближние и дальние окрестности.
Эта возможность сбыта значительно способствовала тому, что ремесла получили здесь более широкое развитие, как по размерам своим, так и по качеству производимых изделий, далеко оставив за собою ремесленную деятельность других поселений в уезде. Портных, сапожников, плотников и столяров здесь найдется не только меньше, но даже больше, чем в уездном городе, и между ними попадаются истинные знатоки своего дела, изделия которых одинаково могут похвастаться как прочностью, так и своим изяществом. Когда в заштатном городе Б. понадобилась школьная мебель для тамошнего образцового училища, заказ был передан в Сватово (другое название Ново-Екатеринослава), где и выполнен совершенно удовлетворительно, согласно требованиям заказчиков. Таким образом, к указанным слоям населения нужно прибавить еще значительный ремесленный элемент, за которым уже стоит огромная масса крестьянского населения призванного к земле и плугу. Однако влияние последнего в общей слободской жизни сказывается весьма слабо, далеко не в той степени, как в других селениях, и общее впечатление, оставляемое Сватовой, склоняется в пользу городского её характера.
«Голос громади», 2016 рік:
Так як і в далекому 1880 році, сватівські базари живі й сьогодні. Найбільший ринок як за площею, так і за кількістю торговельних місць та продавців – це МП «Сватівський міський ринок». Тут постійно працює близько 400-т приватних підприємців. Різноманітний товар різної якості та ціни – все це можна придбати та ще й поторгуватися, як це годиться на ринку.
На жаль, зараз мало людей, які називають себе ремісниками, та торгують товаром, виготовленим власноруч. Але все ж є ще майстри, які плетуть кошики з лози, шиють бурки, вяжуть віники та мітли. Найвідоміші – І.В. Груда із с. Мілуватка та В.І. Коструба зі Сватового. Більшість товарів на ринку – це сільгосппродукція і приємно, що її переважну кількість сватівчани вирощують самі на власних городах, хоча мілуватчани та гончарівці складають близько 40% від тих, хто торгує саджанцями, полуницею, овочами та фруктами.
Особливістю останніх років стало те, що кожної весни великим попитом користуються саджанці квітів, особливо петуній, які теж наші квіткарі навчилися добре вирощувати.
А щодо кравців та чоботарів, в місті налічується сім майстерень, де можна якісно відремонтувати взуття та пошити новий одяг.
Працює приватним підприємцем з 2000 року. Займається реалізацією фруктів та овочів. Дуже привітна, завжди усміхнена, за що її цінують покупці.
Матвєєва Тетяна Іванівна
Працює на Сватівському ринку з 1 травня 1998 року. Продає біжутерію та інші різні дрібниці, які полюбляють дівчатка і жінки. Завжди слідкує за модними тенденціями, має гарний смак та дає доречні поради.
Талдонова Світлана Вікторівна
Працює на ринку з 1997 року. Займається реалізацією жіночого одягу. Цікавий співрозмовник, має активну життєву позицію. Завжди цікавиться розвитком підприємництва та міста. Має дуже багато друзів.
Шиліна Наталія Вікторівна
Працює на ринку м. Сватове з 1997 року. Продає різноманітний дитячий одяг. Сильна жінка, яка поєднує в собі якості заповзятливої бізнес-леді та чудової матусі.
«Харьковские губернские ведомости» 1880 г.
...О Сватовой положительно можно сказать, что у неё есть своё весьма интересное прошлое, если хотите, своя история и если её настоящее не совсем благополучно и радужно, то на будущее её обыватели глядят очами, полными преувеличенных надежд и упований: “упразднить” теперешний уездный город и стать вместо него центром административного управления в целом уезде, стянуть к себе всю торговлю и сделаться найболее влиятельным торговым и ремесленным пунктом и на этом фундаменте создать свое первенствующее положение — таковы отдаленные мечты сватоволуцких патриотов. Интересно, что в этом направлении уже делались некоторые попытки, и среди населения ходили однажды довольно настойчивые слухи о преобразовании слободы в уездный город. Нельзя не прибавить, что на железную дорогу, которая должна будет пройти в этом месте, если ей вообще суждено когда-нибудь прорезать уезд и поднять производительные силы его, смотрят, как на могучее средство к осуществлению заветных пожеланий слобожан. Насколько призрачны и утопичны подобные предположения, покажет будущее, но сам факт существований таких притязаний в достаточной мере свидетельствует об исключительном положении Сватовой сравнительно с другими слободами, и этим положением, помимо всяких других условий, она обязана своему прошлому. Это прошлое связано с историей военных поселений, центром которых в восточной половине губернии была Сватова.
Остались воспоминания старожилов, которых в слободе ещё очень много и которые интересными красками рисуют дела недавно минувших дней, далеко ещё не успевших зарасти быльём...
«Голос громади», 2016 рік:
Багатьом надіям тодішніх сватовелучан довелося збутися. Є сьогодні у нас і залізниця, є станція Сватове, є Депо. І місто стало давно районним центром. І ніхто зараз, мабуть, не замислюється над тим, що все це є тому, що ще в далекому 1880 році про це мріяли наші пра-пра-прадіди! І не просто мріяли, а наполегливо працювали, щоб ці мрії збулися.
А про що сьогодні мріємо ми? Перше і найголовніше – ніколи більше не бачити, як літають «смерчі» та «урагани», ніколи не проводжати синів та чоловіків на війну, ніколи не говорити промов на могилах загиблих воїнів, забути слово «переселенець», забути торохтіння гвинтокрилів над нашими головами, і все це називається одним словом – МИР! Але сьогодні одних мрій замало. Сватове – було і є Україною, бо ми – місто-воїн! І ті чоловіки (самооборона, козаки і просто мужні громадяни, справжні патріоти рідної землі), які обєдналися разом і змогли вголос сказати, що Сватове – це Україна, нехай стануть прикладом для майбутніх поколінь, як сьогодні є для нас прикладом ті, хто гнали фашистів з нашої землі та відбудовували місто після окупації.
Ми – місто-працівник! Але як стається, що разом зі станцією швидкої допомоги, податковою інспекцією, 7-ю дистанцією колії та іншими підприємствами і організаціями, ми вже втратили і Сватівський міськгаз? Можливо, це сталося тому, що не зовсім вийшло з нас оте заполітизоване минуле, коли ми на нарадах промовляли гучні лозунги, а виходячи з кабінету – робили зовсім протилежне? Так хай наші слова не залишаться пустим звуком, а стануть реальними справами та звершеннями.
Сватове – місто славної історії та великого майбутнього. Минуле у нас дійсно славетне, а от на скільки буде славним майбутнє — залежить від кожного з нас! І це не високі слова, це заклик до дій!
З днем народження, місто Сватове! Хай наступний новий рік твого існування поєднає у собі енергію яскравого сватівського сонця, могутність родючої сватівської землі, незламну віру у правоту української історії та вічну і всеперемагаючу силу любові!
Л. Жаданова, перший заступник Сватівського міського голови. Інформація з газети «Харьковские губернские ведомости» від 1880 р. надана Л.М. Корольком
Порекомендовать эту статью своим друзьям:
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
