Двадцять пять років дороги позаду. Акт про проголошення незалежності України було ухвалено 24 серпня 1991 року. 1 грудня того ж року в Україні відбувся референдум, під час якого жителі України мали відповісти, чи підтримують вони цей акт. У референдумі взяли участь 84,18% населення України. Із них девятеро з десяти (90,32%) проголосували за незалежність. У Донецькій області рівень підтримки складав 83,9% із тих, хто прийшов на референдум, а у Луганській - 83,86%.
За результати опитувань, проведених Центром Разумкова, якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався у 2000 році, то підтримали б його тільки близько 47% громадян. В той же час за дослідженнями соціологів у 2011 році підтримка незалежності держави серед опитаних складала вже 62,8% опитаних. Водночас серед тих, хто 24 роки тому голосував проти незалежності, кожен п'ятий змінив свою думку, і якби референдум про підтримку відбувався у 2015 році, то проголошення незалежності підтримали б 72,2% опитаних. Соціологи зазначають, що це найвищий показник від початку аналогічних опитувань з 2001 року.
Що для кожного з нас означає свято Незалежності України сьогодні?
Євген Вікторович, міський голова: «У 1991 році я служив офіцером на Далекому Сході. Після прийняття Акту про державну незалежність України за власним бажанням звільнився зі Збройних сил і повернувся на Батьківщину. Впевнений, що сьогоднішня Україна перерізала «пуповину» і вже давно не «колишня радянська республіка». Росія цього не бажала визнавати. До війни ніхто не готувався, все розпродали, приватизували, народ животів. Були сподівання на Помаранчеву революцію, потім загнали до революції Гідності, до агресії, окупації. Сьогодні саме не влада, а народ відстоює, бореться за свою незалежність. Що є фактом - немає ніякого радянського простору, але й не повинно бути олігархічної влади!
Мені не подобаються «засудження», руйнування. Народ повинен не дати узурпувати владу, не допустити повторення злочинів часів тоталітарного режиму. Повинна бути свідомість у громадян, єдина мета – будувати нову державу, де будуть працювати закони – однакові для всіх. У нас яскрава, чудова, але трагічна історія. Але її творимо всі ми. Ми повинні зберегти память про подвиги своїх пращурів в імя гарного, людського майбутнього своїх нащадків.
На мою думку, вся історія боротьби українського народу за незалежність показала - однієї ідеї про самостійність замало. Потрібна єдність усіх політичних сил, якої завжди бракувало в Україні. Досить боротьби між собою за «портфелі». Треба навчатися захищатися від зовнішніх ворогів. Досить довгих пошуків опори за межами держави, потрібна ефективна соціально-економічна політика і, головне, - побороти байдужість частини населення до долі держави!
Якось вже приїлося незалежне освітлення, незалежне оцінювання, незалежне опалення, незалежна постать… Незалежність від ворогів, обставин, грошей, стихій лихоліть – так! Але ми всі люди! Тож бажаю бути вільними та самодостатніми, з розумом і здоровям!»
Микола Федорович, військовий-контрактник: «День незалежності України, на моє глибоке переконання, - це день свободи, рівності та, головне, відповідальності кожного з нас. Якщо кожен батько буде відповідальним перед своїми синами за власні дії, то і наші нащадки будуть такими. Ми не повинні забувати історію своєї країни, яка ганебно замовчувалася та затиралася сторіччями, не повинні забувати історію власного роду, імена видатних українців, які творили цю історію, та імена героїв, які сьогодні боронять країну. Коли кожен з нас відчує власну відповідальність, саме тоді українське суспільство стане дійсно незалежним».
Наталя,підприємець, волонтер: «Звісно, святкувати треба. Це наш день, як би важко не було. Хотілось би якось у цей день по-особливому підтримати наших воїнів, які, в прямому значенні цього слова, ризикуючи власним життям, відстоюють зараз цю незалежність. Нехай підтримає і захистить їх Господь!»
Олена, держслужбовець: «Я вважаю, що слід святкувати цей день, незважаючи на обставини. Події в Україні за останні два роки показали, що за необхідності ми можемо реалізувати свій потенціал і дати гідну відсіч ворогу. Українці завжди були героями, і це вже доведено історією. Насправді, День Незалежності – це один із найвеличніших свят, і я переконана, що незабаром ми всі разом святкуватимемо його тріумфально, а разом з нами і увесь цивілізований світ. Адже всі адекватні люди на стороні України та її незалежності і вірять у нашу перемогу. День нашої перемоги стане днем перемоги цивілізованої демократії над імперськими безглуздими амбіціями неадекватних осіб».
Іван Петрович, пенсіонер: «Я люблю своє місто, люблю Україну, тому поставив на меті досконало вивчити українську мову. Я вважаю, що кожен громадянин, який проживає в Україні, має знати рідну мову. На мою думку, українська мова завжди утискалася, що вважаю неприйнятним.
Щодо незалежності країни, то цей день не вважаю святом, бо переконаний, що перший президент Кравчук зробив колись велику помилку. Сьогодні немає цілковитої незалежності України, бо насамперед ми залежимо від Росії (газ, енергія), залежимо від Європи – гроші. Поки що Україна за 25 років нічого не зробила для своєї незалежності. За ці роки можна тільки спостерігати, як прості люди зубожіють, а «верхівка» - з кожним роком тільки збагачується. А може я вже дуже поважного віку і чогось не розумію».
Юрій, громадський активіст: «Для мене незалежність держави – це все! І земля, і річки, і лани, і люди – це все моя рідна, незалежна Україна, яка постійно повинна боротися за свій суверенітет не тільки із зовнішнім ворогом, а і з внутрішнім – корупція, розкрадання народних багатств, не виконання законів та безкарність на всіх рівнях і в будь-якій сфері життя. Сьогодні це все – страшніший ворог, ніж на передовій. І коли ми це поборемо, тоді і війна швидко закінчиться. Тільки кожен з нас повинен це усвідомити».
Ігор, робітник: «Хай люди святкують, якщо є що святкувати. Я не проти. Я не думаю, що сьогодні ми маємо таку незалежність, щоб можна було пишатися. Але я радію, що буде вихідний день і я зможу приділити час своїй родині, а вдома роботи ніколи не бракує».
Наталія, студентка: «Я народилася в рік, коли було проголошено Акт про незалежність України. Навіть не уявляю, що жила б у якійсь віддаленій області Росії. Про це мріють тільки ті, хто там ніколи не бував. Я люблю свою країну, тому що навчаюсь там, де бажаю. Люблю рідне Сватове, тому що тут живуть мої батьки. Люблю свободу, бо можу поїхати відпочивати у будь-який куточок України і всюди мене радо зустрінуть. Люблю українців за їхню щирість, працелюбство, талановитість та душевність. Єдине, що мене напружує – це безкарність «товстосумів» за порушення законів. На мою думку демократія не повинна перетворюватися у вседозволеність».
Юрій Сергійович, підприємець: «Скажу коротко. Кожна людина повинна розуміти слово «незалежність», як стан душі, а не дату, яка відзначає державне свято. І коли це буде відображено в нашій свідомості, тоді держава в цілому матиме можливість називатися НЕЗАЛЕЖНОЮ».
Від себе особисто хочу додати. Я сама родом, як то кажуть, з Радянського союзу. Тоді всією країною «шагали в ногу», будували «примарний комунізм» разом з іншими республіками, вивчали історію КПРС, були не виїзні за кордон, не мали власної думки, як і власного життя. Все було суспільним. Люди похилого віку кажуть – хіба це погано? Розпад радянської імперії показав, що мабуть, не дуже гарно, і такий уклад був приреченим на руйнування. Колись для мене День Незалежності був просто ще одним святом і вихідним днем. Та з початком Революції гідності і тих подій, що передували Майдану, я зрозуміла, яка то велика цінність – незалежність. Я почала більш детально вивчати справжню історію України і зробила висновок, що українська нація бореться за свою незалежність майже 1000 років. Хто тільки не намагався підкорити український народ, а ми вижили і будемо жити у віках.
Наші діти, онуки усвідомлюють, що народилися в незалежній Україні і пишаються цим. Ми сьогодні вчимося у них патріотизму, любові до своєї Батьківщини, вчимося відчувати свободу в діях та помислах. Наші діти набагато кращі за нас, тому в майбутньому незалежної України я впевнена.
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
