Декілька номерів тому ми на своїх сторінках надавали інформацію стосовно того, як же добре проходить літній оздоровчий відпочинок для сватівчан у таборі «Гончарівський». Та виявляється не все так гарно і прекрасно.
Днями до редакції зателефонувала одна із мам (на жаль, жінка не представилася), дитина якої цього року відпочивала у вищевказаному таборі. Матуся повідомила про те, що з кожним роком відпочинок у «Гончарівському» для дітей стає все гіршим. А цього року рівень перевершив сам себе. За словами нашої співрозмовниці, дітей дуже погано годували, у їжі діти знаходили мух, а коли показували їх вихователям, вони просто відправляли дітвору, аби ті поміняли собі тарілки.
Що ж стосується порцій, то тут, як говорила мама, взагалі плакати хотілося — шматочок напівпрозорого хліба і ще прозорішого сиру 8 грамів, інколи давали овочі та 1 банан. Інколи був компот із сушок, але з постійних напоїв був тільки чай. Діти просто «оздоровлювалися» надголодь. За словами нашої співрозмовниці, її дитина після такого «оздоровлення» повернулася худющою і з синцями під очима. Тому наразі перед навчальним роком батьки посилили раціон свого чада більш калорійними продуктами, бо на схудлу дитину просто жалко дивитися.
Про особисту гігієну і говорити годі — у душ пускали по двоє (!) дітей на 4 хвилини (деякі діти соромляться ходити у душ з кимось, та і про які 4 хвилини можна говорити, коли надворі спека стояла така, що дихати не можливо було). Раніше дозвілля дітей у таборі було сплановане — відпочивальники постійно чимось займалися, готували концерти, проводили конкурси, для них було організовано екскурсії тощо. Цього ж року для дітей щовечора проходила тільки дискотека, увесь інший час діти займалися аби чим — хтось читав книжки, хтось грав у телефонах, аби тільки не занудьгувати під час відпочинку у таборі.
Занепокоєння у нас викликала і інформація про те, що дітей самих (!) відпускали зїздити автобусом додому за заявами батьків на будь-який термін(!). Деякі діти їздили до батьків, аби просто нормально поїсти і прийняти душ! Нехай тут і їхати якихось 20 хвилин, але за кожну дитину, за її життя та здоровя несе відповідальність вихователь.
До того ж перед табірною зміною батьки разом з дітьми обходять лікарів, беруть довідки про наявність усіх щеплень та про відсутність того ж самого педикульозу. А що, коли дитина під час одного з таких візитів, наприклад, захворіла? Інфікована дитина може передати цю інфекцію іншим дітям. А якщо, не дай Бог, з нею щось трапилося у дорозі? Хто б за це відповідав? Навіщо взагалі цей табір з такими умовами потрібен, коли гроші бюджетні на це витрачаються, а з оздоровленням якось не дуже?
Сподіваємося, що всі, хто сьогодні займається організацією відпочинку та оздоровлення у «Гончарівському» зможуть відповісти батькам маленьких сватівчан, чому все ж таки сьогодні така ситуація має місце і як необхідно вирішувати дане питання.