Війну розпочинають не солдати…. Новини Голос Громади

Цього року відзначення Дня Перемоги у Сватовому розпочалося з вшанування героїв Великої Вітчизняної війни, похованих на Меморіалі Слави, Памяті та Скорботи. Сотні сватівчан взяли участь у покладанні квітів до підніжжя Меморіалу. Цього дня на святому місці найбільшого поховання воїнів-визволителів м. Сватове палав Вічний вогонь, як символ памяті за загиблими героями та палаючих сердець усіх українців.

Вони у бронзі й камені звелись,

Летять роки і хмари понад ними.

Все менше тих, хто бачив їх колись,

Все менше тих, хто бачив їх живими.

Продовжилися урочистості мітингами та панахидами біля братських могил на кладовищах по вул. ім. Столбового та вул. Дружби, де поховані не тільки загиблі герої, а і ветерани, котрі померли вже після війни.

Під час урочистостей перед присутніми виступили секретар міської ради Д. Романенко та перший заступник міського голови Л. Жаданова, які подякували тим, хто в тяжких випробуваннях, на фронті і в тилу, не шкодуючи сил і свого життя наближали час Великої Перемоги над нацизмом, та побажали всім мирного неба над головою і стабільності в країні. Участь у мітингах взяли заступники міського голови А. Фоменко та О. Євтушенко, депутати міської ради від Аграрної партії України та партії «Батьківщина», сватівчани, які прийшли цього дня на могили рідних та близьких розділити пасхальну радість воскресіння Спасителя. Цього дня для всіх бажаючих був організований підвіз до найбільших кладовищ міста.

Під час урочистостей присутні вшанували память про воїнів, похованих у братських могилах, висловили слова щирої вдячності за їхню жертовність заради Великої Перемоги над фашизмом, поклали до підніжжя гірлянди слави, кошики та квіти. На честь воїнів-визволителів пролунали військові залпи.

Панахиду за загиблими воїнами та всіма померлими відслужили отець Михайло (Свято – Успенський храм) та отець Дмитрій (Парафія Покрови Пресвятої Богородиці).

Продовжилися урочистості 9 травня відвідуванням ветеранів Великої Вітчизняної війни. З кожним роком їх все менше залишається з нами. Відлітають їхні душі на небо разом із білими журавлями. Сьогодні в нашому місті проживає 29 учасників бойових дій та інвалідів Великої Вітчизняної війни. Вони свого часу виконали свій обовязок перед країною і забезпечили нам мирне життя майже на 70 років. Депутати Сватівської міської ради відвідали кожного ветерана, привітали із священним Днем Перемоги. Під час спілкування з ветеранами завжди дивуюся, наскільки вони скромні, добрі та вразливі. Вони ніколи ні про що не просять, ніколи ні на що не скаржаться. Завжди привітні та усміхнені. Тяжке випробування війною випало на їхню долю, але душі їх залишилися чистими, а очі сяють добротою. Тільки все частіше на очі навертаються сльози, коли вони згадують своїх братів-однополчан, серця яких вже не бються поруч з нами. Найбільшим болем сьогодні для ветеранів є брак уваги. Не забуваймо, що герої живуть поряд з нами, що вони заслуговують на повагу з нашого боку. Відвідуйте їх частіше, адже ці люди подарували нам життя.

Надвечір у центральному сквері відпочинку ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників трудового фронту радо зустрічали Сватівський міський голова та організатори святкових заходів. Цього дня ветерани війни були найпочеснішими гостями. Були створені всі умови, щоб фронтовики мали можливість поспілкуватися з побратимами за святковим столом. А поговорити їм було про що, адже поважні гості вже дуже похилого віку, тому відзначення Дня Перемоги – це одне з небагатьох свят, яке дає можливість друзям знову зустрітися разом.

На площі лунають ліричні мелодії у виконанні ансамблю Сватівської школи мистецтв. На урочистості цього дня зібралося чимало сватівчан, які прийшли віддати данину поваги героям Другої світової війни. Учасники бойових дій та ветерани трудового фронду зайняли найпочесніші місця перед сценою. Поруч з ветеранами вишикувалися школярі.

Ми свято шануємо пам'ять усіх,

Хто власним життям нашу юність зберіг,

Хто впав за свободу у грізну годину,

За землю священну, за Україну!

Сватівські священослужителі справили літургію за загиблими та померлими ветеранами війни і за мир в Україні.

Під звуки «Вальсу памяті» у виконанні оркестру школи мистецтв юні танцюристи ансамблю «Олером» виконали вічно живий вальс. Мелодія забирає глядачів в далекі та суворі сорокові, коли відразу після шкільного випускного балу небо розірвав звук ворожих літаків. Під останні акорди вальсу в небо злітають білі голуби — символи миру та віри у щасливе майбутнє.

На сцену були запрошені ветерани, керівники міста та району, члени виконкому, представники молоді. Майданом Злагоди пройшла почесна варта із прапорами України та бійців 267-ї стрілецької дивізії, які визволяли наше місто від фашистської окупації, також несли прапори Сватівського району та м. Сватове.

Під час урочистої промови Сватівський міський голова Євген Рибалко привітав ветеранів, сватівчан та гостей міста зі святом Перемоги та нагадав присутнім про події Великої Вітчизняної війни, про величезний внесок, який зробила Україна разом із іншими братніми народами у розгром фашистської Німеччини, про мільйони загиблих українців, які не стали на коліна перед загарбниками, а своєю відчайдушною боротьбою наближали довгоочікуваний час Перемоги – на фронтах в лавах армії, у підпіллі в тилу ворога, біля верстатів в евакуації.

Голова райдержадміністрації Дмитро Мухтаров та голова районної ради Віта Сліпець поздоровили усіх присутніх зі святом, висловили слова щирої вдячності ветеранам війни та побажали миру та процвітання рідній країні.

Від імені фронтовиків виступили учасники бойових дій Іван Григорович Пустовий та Єлизавета Олексіївна Жарко. З хвилюванням в голосі ветерани наголосили, що найголовніше – мир на землі. Мир потрібно берегти та захищати, за мир потрібно боротися. Немає нічого страшнішого за війну, коли гинуть невинні люди, коли очі матерів не просихають від сліз, коли руйнуються міста і земля горить від розривів снарядів.

Під час спілкування з Іваном Григоровичем, мені запамяталася цікава його фраза: «Війну розпочинають не солдати, але саме вони віддають своє життя за мир. Головне вірити в Перемогу».

Зі словами привітань до присутніх звернулися члени виконавчого комітету міської ради Іван Борзило та Леонід Привалов. Від імені молоді Сватівщини виступив учень 11-го класу НВК Сватівської ЗОШ першого ступеня-гімназії Станіслав Курило.

Ми нікому не віддамо на наругу Велику Перемогу, нікому не дозволимо її заплямувати! Перемога у Великій Вітчизняній війні дісталась нам ціною великих страждань та мільйонів загиблих. Першою на війні гине Правда… В 46-му році Сталін казав про 7 млн. жертв ВВв, в 56-му Хрущов говорив про 20 мільйонів, у 1985 Горбачов – про 27 мільйонів… А яка дійсна кількість понівечених доль? Скільки мільйонів ненароджених дітей? Яке море чи океан вистражданих, виплаканих сліз?

Правда – це сухі цифри статистики, але за кожною цифрою стоїть життя людини… 11 млн. 400 тис. - втрати у живій силі, 16 млн. 600 тис. загиблих мирних громадян – малі діти, немічні старенькі. Випалені міста та села, тотальне знищення євреїв та циган, блокади міст, газові камери… Правдою є і те, що були (як і сьогодні) зрадники – націоналісти Власівської армії, запродажні донські козачки, котрі вбивали молодогвардійців… Були мародери… Було лихо війни та голод… Але найстрашнішими для ворога були прості люди, патріоти, що стали героями …Все для фронту, все для Перемоги – єдиної для всіх. Тисячі братських могил. Мільйони обелісків. Монументи, музеї... 12 міст-героїв — Київ, Одеса, Севастополь, Керч, Мінськ, Ленінград, Москва, Сталінград, Новоросійськ, Тула, Мурманськ, Смоленськ та фортеця-герой Брест. Прості солдати своєю кровю прославили ці міста. Українці, наші земляки пліч-о-пліч з іншими народами великої країни звільняли рідну землю та країни Європи від фашистської навали… Була та залишається солдатська дружба, звитяга, були партійний квиток та християнський хрест, фронтові 100 грам, листи від рідних, діти війни, був ратний та трудовий подвиг простих людей…

Вшановуючи подвиг народу, ми розуміємо, що найдорожче та таке крихке в житті – це мир на землі, мир в рідній хаті. Тому память про подвиг солдат, про їх прагнення до незалежності, до свободи повинна жити вічно. Історія не прощає забуття. Сьогодні знову не стихають залпи гармат. Вже 8 тисяч своїх синів і доньок втратила Україна за останні два роки війни. 2 мільйони переселенців залишилися без дахів над головами. Знову розбрат, жертви, понівечені долі…Досить крові, досить смертей. Україні потрібен мир, щаслива доля в імя Великої Перемоги.

Присутні вшанували память про загиблих і померлих героїв хвилиною мовчання. На честь воїнів-визволителів прозвучав військовий салют.

Перемога – Величне Свято! 9 травня – це вічна память та пошана героям-переможцям.

Слава воїнам-визволителям! Слава народу України! Слава Україні!

Після урочистої частини відбувся святковий концерт та розважальна програма для молоді.

На фото: мітинг біля Братської могили на вул. Дружби;

привітання ветерана Г.М. Нагорського;

ансамбль Сватівської школи мистецтв;

під час святкування

Ольга Найдьонова

Порекомендовать эту статью своим друзьям: