Зовсім недавно на сайті міської ради відкрита Інтернет-приймальня міського голови, яка надає можливість надіслати запитання Є.В.Рибалку і отримати вичерпні відповіді на них.
Перше запитання в Інтернет-приймальню надійшло з Росії, а точніше — з міста Красний Кут Саратовської області. Наводимо текст листа здалеку.
«Здравствуйте! В декабре 1940 года в вашем городе была создана и базировалась отдельная 16 - я учебная эскадрилья гражданского воздушного флота (ГВФ), которая с началом войны перебазировалась в поселок Первомайский Харьковской области. Эта эскадрилья стала основой будущего Краснокутского летного училища гражданской авиации. Я являюсь заместителем директора училища по воспитательной работе и собираю для нашего музея информацию об истоках. К сожалению, кроме приказа наркома ГВФ, сведений об этом периоде существования нашего училища у нас нет. Я думаю, и Вам было бы приятно знать, что на Вашей земле берет начало своей истории одно из старейших учебных заведений гражданской авиации. Поэтому прошу Вас, если имеется возможность, направить мне любую информацию по данному вопросу, а если есть фото того периода, было бы замечательно увидеть и их. Заранее благодарен. С уважением — Михаил Даниэлян».
Цей факт, безумовно, викличе цікавість у кожного, хто займається історією нашого міста, і особливо періодом Великої Вітчизняної війни. Це звернення з Росії стало свідченням того, що Сватове є часткою історії Краснокутського льотного училища цивільної авіації.
Зараз вже непросто знайти місце розташування аеродрому. Найбільше можуть допомогти спогади людей старшого покоління. В архівних даних є повідомлення, що аеродром був побудований в післяреволюційні роки.
Під час Великої Вітчизняної війни, згідно з наказом Державного управління цивільного повітряного флоту (ЦПФ), з липня по вересень 1941 року тут розташовувалася 16-та окрема учбова ескадрилья, яка готувала льотчиків на літаки У-2. З жовтня 1941 року по червень 1942 року — окрема ескадрилья 271-го винищувального авіаційного полку, на базі якого було створено 92-й авіаційно-винищувальний полк, командував яким Герой Радянського Союзу майор Ф.М. Фаткулін. Полк було укомплектовано винищувачами І-153 «Чайка».
В листопаді 1942 року вісьмом льотчикам цього полку було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу, серед них був і командир ескадрильї, лейтенант Петро Кудар. Він загинув у бою і похований в братській могилі неподалік аеродрому.
У 1943 році на цьому летовищі розташовувалася 34-та окрема корегувально-розвідувальна авіаційна ескадрилья. А у післявоєнні роки тут діяв цивільний аеродром з аеропортом. Літаками АН-2 здійснювалися пасажирські рейси у міста Донецьк, Луганськ, Сєверодонецьк. Остаточно припинилася діяльність аеродрому та аеропорту на початку 90-х років минулого століття. Єдиним, що сьогодні нагадує про колишній аеродром, є братська могила, у якій поховані льотчики та солдати, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Міський голова Є.В. Рибалко запропонував сватівчанам працювати і жити за девізом «Пам’ятаємо про минуле, живемо сьогоденням, віримо у майбутнє!» Не тільки тривалий період, а навіть кожен епізод історії має значення для нащадків. Адже саме пам’ять про все, що відбувалося, про досягнення і втрати, про людей, які зробили свій внесок у суспільний ровиток є запорукою досягнення прогресу.
І тому ми звертаємося до вас, шановні сватівчани, з проханням поділитися відомостями про історію рідного краю. Якщо у когось в сімейних архівах, у старих альбомах збереглися фото Сватівського аеродрому різних років — найперших, періоду війни чи післявоєнних, — зателефонуйте нам, будь ласка, за номером 3-26-07.
Будемо вам щиро вдячні за спілкування і допомогу.
Анатолій Луньов, керуючий справами Сватівської міської ради