Порядок в житті - порядок у роботі
Якщо людина любить порядок, то він всюди. Саме така думка приходить, коли в черговий раз відвідуєш агрофірму «Слобожанська». Тільки зайшла у ворота, як відразу побачила нововведення – місце для відпочинку та дитячий майданчик в українському стилі. Все зроблено з підручних матеріалів — тут і хатинка на курячих ніжках з українськими глечиками на тину та Бабою Ягою, і гойдалка для дітлахів, стара підвода та старовинний колодязь з «гусаком», лавочки для відпочинку під очеретовим дахом, а на ньому — лелеки. На майданчику висаджені деревця та кущі. Відразу помічаєш, що все зроблено з любовю. «Зробили майданчик спеціально для дітей, які приходять сюди гратися. Ворота завжди відкриті, так що дітлахам є де проводити своє дозвілля», - розповідає Любов Полякова, керівник агрофірми.
Хто ж у Сватовому не знає цієї працелюбної та цілеспрямованої жінки, яку протягом всього життя підтримує її чоловік – Григорій Андрійович. Любов Пантеліївна, в першу чергу, вимоглива до себе та своїх близьких – вона не тільки сама вміє працювати, а й з кожним роком поліпшує умови роботи своїх працівників. Сьогодні в агрофірмі працює 76 чоловік. Люди вчасно отримують заробітну плату, мають повний соціальний пакет, харчуються домашніми стравами у їдальні агрофірми, а у майбутньому матимуть змогу відпочивати у власному клубі. Цей обєкт, за словами господарки, найближчим часом планується відновити: «Дні летять швидко – хочеться зробити більше, але на все потрібен час. Здається, що роки летять швидко і завжди не вистачає часу, але коли озираєшся на свій трудовий шлях, розумієш, як багато роботи вже зроблено», — розповідає Любов Пантеліївна.
На території агрофірми — краса! Вся техніка вишикувалася в ряд, як солдати на плацу. Сіялки – віялки всі блищать на сонці своєю чистотою. Ніде немає і натяку на непорядок. Розбиті квітники, де поміж кущів троянд затишно розташувались іграшки. Особливо Любов Пантеліївна любить корівок, тому ми поспішаємо на ферму — гордість господині.
По дорозі Л.П. Полякова показує обєкти, які були пошкоджені під час минулорічних вибухів, але більшість з них вже відновлені і тільки плівка на вікнах одного із корівників нагадує про минулу трагедію. «Нічого, відновимо, — каже Любов Пантеліївна. – Головне ніхто не загинув та техніка вся ціла. Потихеньку втілюємо плани у життя. Вже розпочали будівництво амбарів для зберігання соломи та фуражу. Правда, під час вибухів корови сильно налякалися, бо майже тиждень практично не доїлися. Ми всі разом їх заспокоювали, як дітей малих, навіть в корівниках включали симфонічну музику, аби привести психіку тварин до нормального стану». Може хтось і посміхнеться, тільки я знаю, що більшість іноземних фермерів впевнені в тому, що для щастя корові потрібно набагато більше, ніж просто її годувати, давати чисту воду і вчасно доїти. Виявляється, для повного щастя тварині потрібно включати класичну музику і тоді молоко почне литися рікою!
У багатьох людей корівники асоціюються з непрохідним брудом, смородом, але тільки не в «Слобожанській». Тут все інакше: побілені стіни, пластикові вікна, новий дах, чисті доріжки, клумби з квітами, рядки молодих фруктових дерев. Всередині приміщення теж чисті та прибрані — немає ніякого зайвого запаху, окрім запахів молока та сіна. Корови всі, як на підбір, кожна знає не тільки своє місце, а й свою доярку. «Я їх обожнюю, — ділиться Любов Полякова. — З ними потрібно весь час говорити, доглядати та любити. І тоді у відповідь будеш отримувати тільки відданість та вдячність. Кожна корова має власний паспорт, який видається їй при народженні і з яким вона буде жити все життя. Без паспорта корову неможливо продати, обміняти, перевезти на іншу територію або зробити щеплення. Тобто життя та продуктивність кожної тварини контролюється.
Все починалося 7 років тому, коли ми придбали 100 голів ялівок в Полтаві. Сьогодні ми не тільки збільшили поголівя до 300, а й вже є, так би мовити, власна порода – «слобожанська», яка нічим не поступаються полтавській. «Хлопчиків» продаємо, а «дівчаток» всіх залишаємо собі. З моменту організації тваринницької галузі вже четверте покоління корів підростає. Звісно, збільшилися не тільки ефективність виробництва, а й витрати. Взагалі тваринницька галузь дуже витратна. В той же час ми самі вирощуємо всі необхідні корма: люцерну, ячмінь, кукурудзу на силос тощо. В тваринництві працює 30 чоловік – всі майстри своєї справи».
Замислюється Любов Пантеліївна і над переробкою молочної продукції, але нестабільність в державі додає сумнівів. Та і державної підтримки тваринницької галузі поки що видно, а проблем доводиться вирішувати дуже багато. «В той же час я впевнена, що наша молочна продукція нічим не поступається за якістю знаменитим закордонним виробникам. Сьогодні жирність молока у нас складає 3,7-3,8% при нормі 3,4%, вміст білку, щільність теж перевищують стандарти. Але іноді образливо буває бачити байдуже ставлення державних чиновників до розвитку тваринницької галузі в Україні».
Ялових корів на фермі тримають в окремих приміщеннях, як і телят. Всіх корів вже переводять у літні загони. Будемо сподіватися, що державна квота на молочну сировину тільки збільшуватиметься, що створить позитивні передумови для розвитку підгалузей - виробництва і переробки молока на таких фермах, як у ТОВА «Слобожанська».
Що стосується посівних робіт, то сівба майже закінчилася. За словами Л.П. Полякової, залишилося досіяти кукурудзу на силос та на зерно, а також соняшник. Відвідали ми поле, де працювало 2 одиниці техніки. Один трактор культивував землю, а слідом інший сіяв. Любов Пантеліївна особисто розвозить їжу для працівників у полі. Каже, що дорога кожна хвилина, адже погодні умови підганяють. Земля швидко випаровує вологу, тому потрібно якнайшвидше кинути зерно. Як то кажуть, що посієш, те й пожнеш.
Спостерігаючи за злагодженою роботою цього підприємства, спадає на думку, що не потрібно заздрити успіхам інших, а потрібно багато працювати, щоб добиватися успіхів самому. Залишається тільки подякувати керівнику господарства Любові Поляковій за гостинність та побажати успіхів в нелегкій сільськогосподарській праці, її господарству — тільки процвітання, від сімї — підтримки, а від людей — вдячності.
Ольга Найдьонова
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
