В Україні станом на 1 лютого 2016 року на обліку перебувають 1 704 937 (1 346 276 сімей) внутрішніх переселенців з Донецької, Луганської областей і Криму. Такі дані оприлюднило Міністерство соціальної політики України.
За даними громадських діячів, на сьогодні спостерігається відтік переселенців з Миколаївської та Вінницької областей. У той же час стабільно зростає кількість переселенців в Харківській, Одеській та Луганській областях. В Сватівському УСЗН зареєстровано більше 6 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Більшість з них – це так звані пенсійні туристи, які зареєструвалися на мирній території, аби отримувати українські пенсії. Тому скільки фактично переселенців проживає на території району — невідомо. Відношення сватівчан до них неоднозначне. Одні висловлюють думки, що люди, які переїхали з окупованих територій або з населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, самі винні у своїй долі: «Нічого було бігати с триколорами!». Інші вважають їх заручниками війни, яку за їхньої допомоги «розпалили» донбаські олігархи, а потім людей кинули напризволяще.
Є й такі громадяни, що відкрито висловлюють своє невдоволення, кидаючи в бік переселенців фрази на кшталт «понаїхали», «утриманці», «вата», «сепари» та інші образливі ярлики. Такі необережні вислови сіють тільки ворожнечу й ненависть. Особливо огидно, коли ці слова чуєш від чиновників різних рівнів, які повинні допомагати не тільки в силу свого службового становища, а й по закону. А коли інваліду чи батькові багатодітної родини з Попасної держслужбовець пропонує замість допомоги повернутися у рідне місто, бо воно вже «під Україною» — це неприпустимо.
Спочатку потрібно розібратися, чи є куди повертатися таким людям, адже у багатьох з них квартири попросту розбомблені снарядами. Більшість з них вимушені тут жити не тому, що не хочуть повертатися, а тому, що нікуди. І хто як не держслужбовець повинен розібратися в ситуації та докласти зусиль, аби допомогти. Одні переселенці намагаються якось боротися за свої права, інші – терпляче чекають, коли на них зглянеться чиновник.
Самі ж вимушені переселенці між собою часто називають себе біженцями. Ці люди бігли від переслідувань і військових дій. У кожного з них були своя історія, вагомі підстави покинути свої домівки, добро, нажите протягом життя, робота. Не будемо забувати, що багато громадян вимушені були залишитися у так званих «народних республіках» тільки тому, що доглядають за старенькими батьками, а у більшості просто немає грошей на переїзд (особливо у людей похилого віку).
Нам, кому пощастило жити на мирній території, де діють закони та захищені права людини, важко зрозуміти, з якими труднощами стикаються переселенці кожного дня. Проблема в тому, що ці люди сьогодні перебувають у стані стресу. Багато з них втратили своє майно, а навіть якщо і не втратили, то картина їхнього світу дуже змінилася і тому багато хто з них не може адекватно і спокійно говорити про себе та про свої проблеми. Люди відірвані від свого світу. І всі ці стресові переживання є дуже часто сильнішими від здатності реально оцінити, що з ними відбувається. Цим людям, особливо жінкам та дітям, потрібно психологічно адаптуватися до нових умов проживання. Теж не будемо забувати, що з окупованих територій виїхали найбільш активні громадяни, більшість з яких підтримують проукраїнську позицію і наш обовязок допомогти їм адаптуватися до нових умов проживання.
– Я не шкодую, що обрала саме Сватове для проживання, – розповідає мені переселенка з Луганська Валентина. – Тут – моя батьківщина, тут жили мої батьки. Правда, прийшлося додати чималих зусиль, щоб хоча б трохи відновити їхній будиночок, адже після смерті батьків там довгий час ніхто не проживав. Сама я працювала вчителем української мови і літератури. Тому додому, на Луганщину, повертатися поки не думаємо. Занадто багато нам довелося пережити: небезпечно було висловлювати проукраїнську позицію, говорити українською мовою. Ми втратили чимало друзів, які відкрито перейшли на бік так званих «новоросів».
Від себе хочу додати: не треба всіх стригти під одну гребінку. Серед переселенців є, звичайно, багато й таких, хто вважає, що влада їм усе повинна надати, та ще й безкоштовно. Можна зрозуміти їхню злість, безпорадність, адже вони втратили одразу все. Вважаю, що їм потрібна підтримка, добре слово, в іншому випадку агресія обовязково породить агресію. Сватове для мене, як ковток вільного повітря, бо ви навіть не уявляєте, яке там життя.
Погоджуюсь з пані Валентиною, що агресія породжує тільки агресію. А ще байдужість оселилася в наших серцях. Адже дехто зі сватівчан намагається нажитися на чужій біді. Ми безсоромно накручуємо ціни на житло для цих людей, хоча умови для проживання далекі від ідеальних. Квартиранти не можуть оформити субсидію, бо хазяїн не укладає договору найму житла, щоб не платити податки. Ми заздримо, що їм держава надає якісь соціальні пільги, що інколи вони отримують гуманітарну допомогу. І ніхто з нас не замислюється, наскільки переселенцям важко усвідомити, що їхнє життя перетворилося на безкінечний процес боротьби за виживання. Сьогодні ми всі стаємо іншими, аніж були. Останні два роки відбувається багато подій, які фактично змінюють нас в дуже прискореному темпі, змінюють наше ставлення до світу і до себе, але у кожного ці зміни різні.
В січні 2016 року Президент України підписав закон про посилення гарантій прав і свобод внутрішніх переселенців. Але проблеми більшості внутрішньо переміщених осіб досі не вирішені, зокрема в сфері праці та зайнятості. Експерти зазначають, що внутрішньо переміщені особи часто відчувають на собі прояви дискримінації на ринку праці, обмежені в можливостях працевлаштування, позбавлені державної підтримки та пільгових умов кредитування для започаткування власної справи, обмежені в доступі до інформації.
4 лютого в приміщені Сватівської районної бібліотеки пройшов семінар для внутрішньо переміщених осіб. Семінар проводив юрист Норвезької ради у справах біженців Руслан Чумак. За його словами, Норвезька рада у справах біженців (НРСБ), заснована у 1946 році, є неурядовою гуманітарною організацією Королівства Норвегія, яка розгорнула широку роботу з надання допомоги переселенцям зі східних регіонів, а також тим, хто й досі перебуває в зоні збройного конфлікту. Р. Чумак ознайомив присутніх з нещодавно прийнятим ВР Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", який посилює гарантії дотримання прав внутрішньо переміщених осіб у відповідність з керівними принципами ООН. Він спрощує багато бюрократичних процедур, зокрема виключає можливість припинення всіх соціальних виплат в разі закінчення терміну дії довідки. Звичайно, даний проект не вирішує всі проблеми переселенців, але робить крок назустріч до їх вирішення.
У присутніх теж було багато запитань до юриста НРСБ. Зокрема громадяни скаржилися на затримку виплат грошової допомоги, неможливість працевлаштування, на хамське відношення з боку чиновників, неможливість вирішити елементарні бюрократичні питання, важке становище переселенців-інвалідів. Загалом питань було багато, тому юрист запропонував їх вирішувати з кожним індивідуально.
В той же час багато хто з переселенців про проведення семінару навіть не знали, тому що дуже слабка комунікація між самими внутрішньо переміщеними особами. Мені здається, що найактивніші з них повинні самоорганізуватися, скласти список осіб, які постійно проживають на території району і брати ініціативу по вирішенню проблем біженців у свої руки. Налагодити комунікативні звязки з місцевою владою, з громадськими та благодійними організаціями, зі службами психологічної та юридичної допомоги, із засобами масової інформації.
Адже гуртом легше вирішувати проблеми, аніж боротися з несправедливістю наодинці.
Наталія Світлична
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
