Новини газети "Голос Громади"

Гарантії держави у кримінальному судочинстві.

Однією з суттєвих причин прихованої злочинності, передусім організованої, є те, що інформація про вчинені злочини не надходить до правоохоронних органів, оскільки громадяни, побоюючись розправи зі сторони злочинців, не вірять в спроможність їх захисту від протиправних посягань. Незахищеність потерпілих від протиправних дій, а також інших осіб, які могли б сприяти правосуддю, фактично спонукає їх ухилятися від виконання свого громадського обов'язку. Більше того, потерпілі й свідки, крім небажання з'являтися до суду, змушені відмовлятися від первинних показань або суттєво їх змінювати як у ході розслідування, так і судового розгляду кримінальної справи. Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" гарантує особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві здійснення правоохоронними органами правових заходів, спрямованих на захист їх життя, житла, здоров'я та майна від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя. Які ж особи беруть участь у кримінальному судочинстві, та мають право на забезпечення безпеки? Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають: особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому; потерпілий або його представник; підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; свідок; експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; члени сімей та близькі родичі осіб, зазначених вище, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства. Закон також закріплює перелік заходів безпеки стосовно осіб, взятих під варту, а саме: особиста охорона, охорона житла та майна; заміна документів та зміна зовнішності, забезпечення конфіденційності відомостей про особу; закритий судовий розгляд тощо. Слід мати на увазі, що у випадку прийняття в кримінальній справі рішення про застосування заходів безпеки відповідальність за нерозголошення даних покладається на орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю, які відповідно до своєї компетенції можуть мати доступ до цих даних. Розголошення відомостей про заходи безпеки особою, якою прийнято рішення про ці заходи, або особою, яка їх здійснює, а також розголошення таких відомостей особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, згідно з діючим законодавством карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На мою думку, у законодавстві слід закріпити захист особи, яка сприяла здійсненню судочинства після вступу вироку у законну силу у виняткових випадках, до яких слід віднести переслідування особи з метою помсти. На сьогоднішній день наша держава офіційно визнала і закріпила у законодавстві, що людина, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканість та безпека є найвищою соціальною цінністю. Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" є першим кроком забезпечення виконання процесуальних обов’язків особами, які беруть участь у судочинстві. Закон у своїх положеннях намагається захистити осіб, які сприяють правосуддю від протиправного впливу з боку зацікавлених осіб, тим самим реалізувати їх конституційні права та свободи, а правоохоронні органи здійснюють комплекс заходів по реалізації зазначеного закону, адже несправедливо захищати злочинця краще, ніж особу, яка здійснює свій громадський обов'язок. Ст. слідчій прокуратури Сватівського району молодший радник юстиції А. А. Вербецький

Tue, 22 Jun 2010 08:39:39 +0300