Коли приходять на могилу
Архітектура
Здоров'я
Новини
Історія Сватове
Природа
Статті
Форум
Фото Сватове
Чат |
повернутися назад
Коли приходять на могилу
Коли приходять на кладовище, то
про мертвих ніколи не говорять зайвого, особливо поганого. Ніколи не
копаються у причинах їхньої смерті і
не осуджують, як ця людина жила. На
кладовище приходять, щоб вшанувати пам'ять померлих хвилиною мовчання, квітами...
Голова райради Ю. Гавриленко теж
прийшов на траурну панахиду з приводу вшанування жертв голодомору, і
теж приніс квіти, а от слів наговорив
таких, які були не до місця, ні до часу.
Той, хто готував промову сватівському спікеру, явно захопився політичними пристрастями і забув, де саме
буде виголошуватися ця промова.
Тим більше, після відспівування безневинного загиблих душ священнослужителями.
Після промови голови райдержадміністраціі В. Мормуля, який розповів
про страшну правду голодомору
виступ Ю. Гавриленка сприймався, як
виклик до дискусії про голодомор...
Здавалося, Юрій Миколайович
просто забув, що він не на трибуні в
сесійному залі, а поруч з могилами,
де лежать і загиблі в роки голодомору
сватівчани. І померлим байдуже, яка
партія на їхню смерть під яким кутом
дивиться, їхні душі на небі чекають
нашого спільного каяття і признання
їхньої мученичеської смерті. І гріх нам
за те, що ми - такі ж українці, люди
одного роду, й біля могил чинимо
свару, замість того, щоб просто помовчати...
Про це сказали у своїх виступах і
місцевий краєзнавець Л. Королько,
який зібрав чимало матеріалу про
трагічну сторінку історії України і в
тому числі Сватівщини, і Є. Дзюба,
який перший на Сватівщині разом зі
своїми однодумцями намагався ще
кілька років тому поставити хрест у
пам'ять про голодомор. Та тоді простояв той хрест всього один день. І,
як зазначив Євген Степанович, дехто
з тих, хто зносив хреста, й сьогодні
ще при владі...
Сьогодні демократична свобода
дозволяє дивитися на життя кожному
своїми очима. Ніхто нікому й не намагається їх закривати. В тому числі і щодо ставлення до голодомору
на Україні в 1932 - 1933 роках, Але на
могилу краще взагалі не приходити,
коли маєш на меті оскверняти пам'ять
померлих, а потім цинічно класти квіти.
Як сказав свого часу на відкритті
пам'ятного знаку, біля якого відбувалася панахида, сватівський міський
голова М. Шерстюк:
„Мы, сватовчане, никогда не забывали о голодоморе тридцатых годов. Каждый год
во многих семьях вспоминают своих
дедов, отцов, родственников — всех,
кто погиб в те страшные годы. Голодомор — трагедия нашего народа”
(«Наша газета», ноябрь 2007 г). Але
цього року для мера Шерстюка, який
знехтував траурним заходом і не прийшов на нього, голодомор чомусь
перестав бути трагедією... От тобі і
«справжня» повага до померлих.
повернутися назад
обсудити на форумі
перейти на сторінку "статті"
Новини
Об'яви
|
|
