|
30.04.2016 рік.
Світлана Сирена
Війна... війна... війна...
Гірка твоя спокуса.
Комусь вона рідня,
Комусь тяжка обуза.
Країна сиротіла
У ці скаженні дні,
Людським життям платила...
Хтось жирував на тлі.
Душа людей згасала,
Губилася в цій смуті,
Та сили додавала
Мить клопотання в лютті.
Війна, страшна війна
Прийшла на землі наші...
Брудна, гидка ця гра,
І грали в ній відважні.
За нашу Україну
Знов кращі полягли...
Стаємо на коліна,
Бо наші це сини.
Запалимо свічки,
Молитву прочитаєм..
Святі захисники,
Завжди вас пам'ятаєм.
Нам мир на Україні
Пора вже мати, люди!
Та жити, як в рідні,
Не розповзатись всюди.
Добробут хай цвіте,
Народ хай багатіє.
Як злагода буде,
То й здійсняться надії.
|
