|
9.12.2019 рік.
Світлана Сирена
Говоримо, говоримо…
Чи є у тому сенс?
А що для того робимо,
Чи маємо прогрес?
Скажіть кого ж нам слухати?
Хто правду скаже нам?
Вже не дають і дихати,
Народ, мов мотлох став.
Народ нашим рухають
І платять, якщо свій!
Не свій, тоді подумають,
В який би кинуть бій.
І весь народ хитається,
Мов хвилі на воді,
До тих він повертається
Хто платить! А тоді…
Тоді вже пізно думати!
Хтось діяв вже без меж.
Щоб мітинг цей розчулити
Потрібні гроші теж!
Кому ж потрібний крик оцей?
Згуртуймось краще ми!
Найважливіше всіх речей –
Щоб не було війни!!!
Щоб якось один одного
Підтримати зумів.
Та щоби кожен кожного
Послухав, не ганьбив!
А влада наша – «хто куди!»
Все лиш у свій карман!
Корупція - це пів біди,
Ще пів біди – обман!
Незгодні всі із усіма!
А правда то ж одна!
То ж в чому правда, де вона?
Чому ж все йде війна?
Все вибираємо не тих!
Вожді перевелись!?
За ким могли би всі піти?
Хазяїн наш з’явись.
Чому продажні всі такі?
Де совість і де честь?
Порозкрадали та втекли!
В народі кажуть: - «жесть!»
О, люди- людоньки, чому
Ми продаєм себе?!
Як допустили цю війну?
Чи хтось цю гру веде?
А на війні, як на війні –
Це катування..., біль...,
Звірячі вбивства та брудні…
Країна йде на міль…
Роздерли землю на шматки,
Чи вірить в це, чи ні?
Луганськ, Донецьк, продали Крим…
Ці зрадники втекли?
Як нашу землю нам спасти,
Що залишилась ще?
Біду від себе відвести..!
Що ж! Думайте про це!!!
|
