Вірш: Що не так?

“А чи всі люди подуріли...” -
Писав Шевченко у ті дні.
І зараз набирають сили
Оці шевченківські рядки.

Війну Росія розв'язала!
Там усміхаються в Кремлі!
- Ми не причетні всім казала,
- Доб'ють вони себе самі.

А що не так? Ми всі лютуєм.
Нема ні в кого співчуття.
Лиш один одного катуєм
Та посилаєм прокляття.

Земля одна... та люди різні!
Клянуть Схід Захід, Захід Схід!
Немає спокою в Вітчизні,
Та збільшилось калік й сиріт...

Деруть чуби, тріщать сорочки.
Брехня сичить на всі кутки.
А влада затуляє очі,
Та лиш поширює чутки: -

Що люди стали жити краще,
Що зарплатні у всіх зростуть...
Та жити з кожним роком важче!
Війна людей загонить в кут!

І де знайти людську цю ПРАВДУ?
Вже всі забули ЩО ТО Є?
І хто, скажіть, нам дасть пораду,
Ми кров свою самі ж і п'єм!

І поки це все не скінчиться,
Тримайтесь люди, мов кулак.
Сбагатченню немає місця!
Вже розікрали все і так.

Нічого кращого не буде!
Тай освідомити пора: -
ОДНОЇ МИ ДЕРЖАВИ ЛЮДИ!
Що паничі, що біднота.

Життя, мов свічка, прогоряє...
Могили порівняють всіх.
Історія запам'ятає!
Душа дасть відповідь за гріх.

Багатство вмить все розтрощиться
Тай не зостанеться слідів.
Якщо народ наш розлютиться,
То скинуть владу і суди.

Опам'ятайтесь! Буде пізно.
Легке збагачення злодюг.
Корупції немає місця!
Офшори — їх коронний трюк!

Державу треба будувати!
Не руйнувати у війні.
Злодюг до купи всіх зігнати,
Хай відпочинуть у тюрмі.

Нам Україна — рідна мати!
Тож згрунтуватись треба всім.
Зусилля разом об'єднати,
Ці сварки зруйнували дім!