Сватово - общественно-информационный портал города

вернуться на главную страницу сайта

Чуття великої родини

 Немає краще мого краю,
Ліси, і луки, і поля.
Бо все це серцем я плекаю,
Це все свята моя земля.

      Так кілька років тому написала у своєму вірші наша колишня учениця, а нині випускниця педагогічного коледжу Яна Грабко. Рідний край, родина, батьківський поріг – то найсвятіші для кожної людини цінності, святий оберіг і дороговказ у житті. Саме тому родинно-сімейне виховання займає важливе місце у виховній роботі з учнями. Всі ми родом з дитинства, і найкращі традиції батьківської землі беремо з собою у велике життя, а подих рідної землі надає сил і наснаги на крутих життєвих стежинах.

      Виховання у молоді національної свідомості, продовження родинних традицій, збереження сімейних реліквій, забезпечення духовної єдності поколінь – важливі завдання, які набувають значимості в умовах формування особистості. Немало у нашому селі родин, які є взірцем духовності і моралі, які своїм повсякденним життям, працею заслужили повагу і шану односельців, є носіями родинного добробуту і національного виховання.

      Вже стало традиційним вшановувати такі родини, запрошувати їх на родинні свята до школи, виховувати учнів на кращих традиціях нашого краю.

      Особливо слід наголосити на тому, що серед таких родин немало багатодітних. Тепло родинного дому – найбільша цінність родини Буднік Любові Іванівни (на жаль, господаря вже немає в живих). Виховала Любов Іванівна 2 синів, має 4 онуків. Всі вони радо злітаються до рідної оселі, на всі свята збираються разом. Любов Іванівна залюбки допомагає школі, передала до шкільної етнографічної кімнати вишиті власними руками рушники та інші експонати.

      Рушники – то символи надії, любові і незрадливості, домашні обереги. Ці вишиті руками Л.І. Буднік.

      В родині Кириченко Олександра Васильовича і Олександри Олександрівни 4 власних дітей. Яке серце треба мати, щоб, маючи власну велику родину, взяти на виховання ще й 2 малолітніх племінників. Діти в цій дружній сім’і зростають роботящі, дружні, меншим допомагають старші, кожен пишається своїм родинним гніздом.

      Родина Василя Івановича та Олександри Петрівни Перепелиці…Такими родинами пишається Райгородка. Все життя вони віддали селу. Господар багато років від’їздив за кермом трактора, стільки жнив пам’ятає! А Олександра Петрівна все життя відпрацювала в тваринництві, а вдома завжди був зразковий порядок і затишок. Має подружжя трьох дітей, шість онуків, правнучку Віку. Всі вони перейняли традиції, які споконвіку плекали в родині: шанувати старших, любити рідну землю, бути людяними і справедливими. В нашій школі навчається онука цих знаних людей, Перепелиця Юлія, яка склала життєпис своєї родини, пишається своїми дідусем і бабусею. А такої трудящої жінки, як Варвара Миколаївна Михайлюк, треба ще пошукати! Скільки всього було у житті…Працювала на найважчих роботах, зразково вела домашнє господарство, виховувала дітей. То її найбільший скарб: дорослі діти, 13 онуків. Добро, яке плекалося в родині, проросло в дітях і онуках. Всі виросли, стали на ноги, вивчилися, гордо несуть по життю своє прізвище. Ніхто й ніколи не сказав про них поганого слова, а Варвара Миколаївна викликає тільки повагу і безмежне захоплення. Вона частий гость у школі. Небайдужа до сільських справ, життя школи, залюбки приходить на наші свята, завжди готова допомогти. Проста, трудяща жінка, Берегиня великої родини.

      Багата на родинні традиції і добрих людей Райгородка, є на чому виховувати молодь. Юні краєзнавці – учні 8-9 класів ведуть книгу Слави, до якої збирають весь матеріал про найкращих людей, найміцніші родини, найсвятіші традиції рідного краю.

      І знову спадають на думку поетичні рядки, написані нашою ученицею Євгенією Кривошиєю:

А люди в нас живуть які талановиті,
Веселі, чуйні добрі, працьовиті.
І я зростаю у міцній країні,
Пишаюсь, що живу на Сватівщині!

вернуться на страницу РАЙОНО

обсудить на форуме                перейти на страницу "статьи"                Новости              Объявления

Стихи о весне     Вірші     Вірші дітей     Діти і поезія     Стихи Плещеев А.Н.