Зустрiч з морем, Лермонтовим та "Михайлом Кутузовим"

Літо — чудовий час для подорожей. Ось і я цього року вирішила поїхати з рідного містечка, аби відчути смак літа і отримати нові враження. В гості мене запросив рідний дядько, тож довго обирати місце відпочинку не довелося. 25 червня я прибула до Краснодару (Росія), звідки поїхала в Темрюкський район, станицю Голубицьку, де й провела незабутні 10 днів.

Я навіть не думала, що мій відпочинок буде настільки насиченим. Щодня я разом з рідними ходила на Азовське море, де гуляла узбережжям та насолоджувалася яскравим літнім сонечком та теплими морськими хвилями. Але невдовзі пішли дощі і, щоб не гаяти часу дарма, я вирішила здійснити декілька цікавих екскурсій.

Спочатку я відвідала портове містечко Новоросійськ, яке справило на мене незабутнє враження. Особливо запамятався величезний корабель — крейсер "Михайло Кутузов". Він був закладений у 1951 р. на суднобудівному заводі у Миколаєві, а спущений на воду у 1954-му. Це велетенське судно сягає 210 м у довжину, 23 м — в ширину та 52,5 м у висоту. "Михайло Кутузов" ходив у 50-60 роки у походи до Румунії, Болгарії, Алжиру, Єгипту, Албанії, Сирії. Усього пройшов 211900 миль. У 1987 році корабель був виведений у резерв та став музеєм.

Також у Новоросійську мене вразила чудова набережна, яка простягається аж на 2,9 км (!), налічує декілька фонтанів та безліч памятників, одним з яких є "Памятник невідомому матросу".

Наступного дня я потрапила на Таманський півострів, який просто вразив мене своєю красою! Саме тут Азовське море зустрічається з Чорним. Надзвичайне враження справила коса Тузла, що знаходиться в Керченській протоці. Це одне з найцікавіших і найдивовижніших місць Таманського півострова. Бажаю всім побачити цю красу і отримати надзвичайні емоції, які отримала я.

Але на цьому моя подорож не закінчилась, і ми поїхали в саме серце Тамані… Кожне місто має свій символ — єдиний і неповторний, який відрізняє його від інших міст. Такий символ має й місто Тамань. Це дім-музей М.Ю. Лермонтова, який відкрився тут у 1976 році. Він не дуже великий, але має чимало цікавих експозицій. Переступивши його поріг, одразу відчувається дух того часу!

Музей Лермонтова присвячений періоду перебування поета в станиці по дорозі на Кавказ, куди він був в перший раз засланий за вірш "На смерть поета". А відповідь на питання: "Як потрапив Лермонтов в Тамань?" можна знайти в автобіографічному творі "Герой нашего времени". Михайло Юрійович Лермонтов перебував у Тамані восени 1837 року. І хоча пробув він тут усього 3 дні, цього часу йому вистачило, щоб написати відому повість "Тамань".

Розташований музей біля обривистого берега на набережній. Музей складається з двох невеликих козацьких мазанок, вкритих очеретяною стріхою. Це копії колишніх будівель, відновлених на місці втрачених. Хати зовні і всередині побілені і мають нехитрі предмети побуту: стіл, скриню, ліжко; посередині хати — піч, на стіні висять шкіряні "туфлі". Кімнати невеликі, в чотири кроки, з маленькими віконцями. У кімнаті, біля вікна на столі, ще й досі зберігся недогарок свічки на підставці. У дворі музею знаходиться рибальський човен, тачка з деревяними колесами і колодязь. У другій хаті музейного комплексу розгорнута експозиція, яка складається з малюнків поета, чернеток, творів, документів, старовинних книг, картин. Треба сказати, що на кожній стіні, біля входу в кімнату, висять таблички з цитатами з повісті "Тамань". Поруч з музеєм, у сквері на набережній, в 1984 році на честь 170-річчя поета було встановлено памятник.

…Час, який я провела у дядька в Росії, пролетів дуже швидко. І мені потрібно було вирушати до рідного Сватового. Я дуже класно відпочила, дізналася багато нового, а спогади, які лишилися в мене після відпочинку, залишаться в моїй в памяті на все життя. Бажаю і вам, дорогі читачі, здійснити у своєму житті побільше таких цікавих мандрівок, які б гріли вашу пам’ять ще довгий час.