Лiто знову подарувало нам незабутнi днi вiдпочинку…

Збори в похід у нас були ретельними. Відїзд туристів був запланований на 23 червня, тому, за традицією, напередодні юні туристи зявилися на інструктаж, який для них провів керівник туристичного гуртка ЗОШ №2 Сергій Павлович Сидоренко. Він досконально розповів про правила поведінки на воді, про те, як необхідно поводитися в байдарці, як треба нею керувати, що робити в екстремальній ситуації (наприклад, якщо байдарку пошкоджено корягою), а також розповів про найнеобхідніші речі, які знадобляться туристам під час походу.

У цьому році учні другої школи йшли за маршрутом "Балаклея-Петровське" (Харківська область). Всього ми мали пройти приблизно 100 км, в середньому 15-20 км за день. Рано-вранці, 23 червня, учасники байдарочного походу зустрілися на подвірї школи. На порозі їх чекали керівники, вчителі ЗОШ №2 С.П. Сидоренко, І.С. Сіверін, а також інструктори з Рубіжного І.М. Тарасенко і С.О. Бохенко, та інструктор з Луганська С.О. Рибальченко. Батьки мали змогу поспілкуватися з керівниками, отримати всю необхідну для них інформацію і сказати напутнє слово своїм дітям. Приємно, що серед учасників цьогорічного походу були не лише учні другої школи, а й випускники минулого року.

Подорож для туристів розпочалася, щойно вони розпрощалися з рідними та зайняли місця в автобусі. Ми дуже жваво спілкувалися, домовлялися, хто з ким буде жити в наметі, чергувати та пливти в байдарці. І ось ми нарешті прибули до Балаклеї. Тут ми мали змогу ознайомитися з місцевістю, встановили намети. Хлопці разом з керівниками моделювали "хребет" байдарок, а дівчата їх обшивали. Коли все було готово, ми повечеряли смачним борщем, після чого пішли грати у волейбол. Згодом ми всі зібралися біля вогнища на традиційному вечорі знайомств, слухали та співали туристичні пісні, а також призначили чергових.

Наступного дня о 9-й ранку ми зійшли на воду. Туристи милувалися красою природи берегів Дінця, іноді зупинялися, аби відпочити. Незважаючи на те, що веслування — справа не з легких, втоми ми майже не відчували. Навпаки, ми співали пісні, розповідали одне одному смішні і цікаві історії. І ось ми здолали першу "сходинку" нашого маршруту — Балаклея-Савенці. Тут ми днювали: купалися досхочу, грали в ігри, засмагали, спілкувалися, ділилися враженнями від першого дня на воді. Далі наша подорож тривала за маршрутом Савенці-Левковка. Пливучи річкою, ми дивувалися незрівнянній красі водяних лілій, латать, спостерігали за життям маленьких черепашок, які подекуди зявлялися на берегах. І все було так добре, як раптом небо потемнішало, війнув вітер і здійнялася справжня буря з блискавкою і громом, пішов дуже сильний дощ. Прибувши на місце привалу, не всі встигли поставити намети, бо дощ і вітер просто "руйнували" всі намагання туристів. Але, на щастя, все обійшлося…

Складним був у нас і наступний день. Долаючи чергову відстань маршруту, на нас чекало чимало перешкод: завалені дерева, коряги. Але просто незабутнє враження залишилося в нас після проходження так званих "порогів". Це неможливо описати словами: коли хвилі такі сильні і байдарка, наче стрибає по воді!..

І ось ми прибули до наступної зупинки, яка мала назву Чепель. Тут була чудова купальня, неймовірно чистий берег, чудові місця для ночівлі. А ще ми мали змогу піднятися на Білу скелю. Вона висока і підійматися на неї було важко, бо підйом дуже крутий. Та ми залишилися задоволені, бо це неймовірно класні відчуття, коли ти стоїш так високо, а все, що знаходиться на березі, здається таким маленьким, а навколо тебе така краса, що просто захоплює дух.

Ввечері ми знову зібралися біля вогнища, щоб пограти в улюблену гру всіх туристів під назвою "Мафія", а також поспілкуватися та поспівати пісень. Прокинулися ми вранці від смачного запаху… юшки. Про смачну страву потурбувалися наші хлопці, які напередодні наловили риби для всього табору. Після сніданку ми зібрали речі, спустили байдарки на воду і вирушили в останній заплив прямо до Петровського. Відстань від Чепеля до Петровського ми подолали дуже швидко. За піснями і жвавим спілкуванням ми просто не помітили, як пролетів час. З посмішкою і теплими приємними спогадами, навіть сльозами, зустрілися з цим місцем ті, хто вже не вперше бере участь в поході. Бо, наприклад, в минулому році для байдарочників другої школи саме з цієї зупинки розпочалася казка, тривалістю з тиждень. Ми бавилися, купалися, грали в ігри, ходили гуляти до міста. Не дали сумувати туристам дівчата Катя Тельнова і Оля Реука, які в образах чарівних циганок подарували туристам танок, пісні, а також "наворожили" всім доброї долі, щастя та здоровя. Загалом, було дуже весело. В останню ніч нашого походу ми дуже довго не могли заснути, адже розуміли, що через лічені години всім доведеться розлучатися.

…Зранку ми зібрали речі, поснідали, дехто назбирав "на дорожку" суниці. Настрій був водночас і бадьорим, адже ми провели 8 незабутніх днів разом, і сумним, бо усвідомлювали, що нам доведеться розлучатися.

…І ось ми вже на подвірї своєї рідної школи. Зустріти нас прийшли батьки, друзі, родичі. Але перед тим, як розійтися по домівках, ми вишикувалися на міні-лінійку. Під час зборів наш керівник С.П. Сидоренко подякував нам за чудовий похід, сказав, що ми всі впоралися із завданням. Ми ж, в свою чергу, подякували Сергію Павловичу, який став для нас мудрим наставником і батьком на час походу, навчив багатьом потрібним речам, з його допомогою ми змогли вдосконалити свої здібності. За це йому велике спасибі.

Хотілося б щиро подякувати також нашим любим батькам, які підтримали нас, надали змогу так чудово провести час, повірили в нас. Щирі слова вдячності нашим керівникам С.П. Сидоренку, І.С. Сіверіну, І.М. Тарасенку, С.О. Бохенко, С.О. Рибальченко за організацію чудового відпочинку, який запамятається нам на все життя, а також ми дякуємо начальнику відділу освіти І.А. Мазурко за допомогу в організації походу.

Сподіваємося, що наступного літа ми знову зустрінемося на байдарках і так само чудово, а, може, ще краще, зможемо провести чудові дні наших канікул, знайдемо нових друзів і побачимо чимало красивих та чарівних куточків нашої Батьківщини.