Вже другий рік поспіль Сватове та Ківерці є містами-побратимами. З метою культурного обміну і співробітництва у галузі молодіжного танцю і народної музики, в рамках програми Польсько-Українського молодіжного обміну у Польщі (Гміна Пшигодзіце) було реалізовано проект під назвою «Музика і танці в минулому і сьогоденні».
Гміна Пшигодзіце кілька років співпрацює з партнерськими гмінами з України — містом Ківерці Волинської області і селом Зведенівка Шаргородського району Вінницької області.
Одним з основних напрямків співпраці є культурний обмін. Східна народна культура в Польщі користується високою популярністю, що пробуджує інтерес молоді до танцювальних навичок, підтримки традицій своїх пращурів та внесення елементів сьогодення у загальну культурну спадщину країни. Даний проект виник з бажання познайомитися з молодіжним міжкультурним розмаїттям, а загальна пристрасть до народного мистецтва пов'язує молодь різних європейських країн. Основна мета проекту полягала в інтеграції молодих людей, прямому спілкуванні, аби краще зрозуміти один одного і визнати культурні відмінності.
Цього року девять наших юних земляків вкотре мали змогу потрапити до казкової сусідньої країни з багатовіковими традиціями. 23 червня на запрошення Польської сторони, Ківерцівської громади та за сприяння Сватівської міської ради сватівські школярі Михайло Мазурко, Павло Ачкасов, Олександр Парафенко, Тетяна Репа, Анастасія Рибалкіна, Дмитро Борзило, Марія Ширяєва, Вікторія Христіс, Юлія Пітрук на чолі з методистом відділу освіти С.В. Зінченко на потязі Сватове-Київ вирушили на 14 днів у незабутню подорож до польського містечка Гміни Пшигодзіце.
Перший день. Наш потяг прибув до Києва о 10-й ранку. Гарно поснідавши в невеличкому кафе, ми відправилися на автобусі до Луцька, де нас зустріла привітна жінка, координатор з м. Ківерці Михайленко Людмила Павлівна і вже з нею ми вирушили до Ківерців. По приїзду нас розселили у затишних кімнатах місцевої школи-інтернату. Трохи відпочивши, наша група відправилася на зустріч з Ківерцівським міським головою В.В. Жгутовим. Володимир Володимирович тепло нас зустрів, запросив до свого кабінету. Приємним було те, що у мера в кабінеті на столі стоїть маленький прапорець з гербом м. Сватове та подарунки, які минулого року сватівські мандрівники передали голові.
Після зустрічі з головою ми вирушили на екскурсію містом, відпочили в парку, відвідали Хлібобулочний завод. Працівники підприємства не тільки познайомили нас з процесом випічки хлібобулочних виробів, а пригостили запашним гарячим хлібом, булочками, бубликами та різною випічкою. Цікавими також видалися екскурсії до Меблевої фабрики, Будинку культури, Краєзнавчого музею, Ківерцівської школі мистецтв, де нам продемонстрували роботи дітей, які займаються у різних мистецьких гуртках. Повернувшись до школи, де ми проживали, до нас почали приєднуватися діти з м. Ківерці та зі Зведенівки. Пізно вночі українська делегація у складі 43- дітей та 5-ти педагогів вирушила до Гміни Пшигодзіце (Польща).
Ми подолали велику кількість кілометрів. Проїхали усю Польщу. Їдучі автобусом, за вікном можна було спостерігати за будинками та природою поляків, які геть не схожі на наші. Кожен день нашої подорожі був насичений новими зустрічами та приємними сюрпризами.
Другий день. О 15.00 ми прибули до селища Антонін, де нас зустрів польський координатор Роберт Кочмарик. Він познайомив нас з місцевістю та провів на турбазу, де нас розселили. Пообідавши, ми гуляли навколишньою територією. Тут були створені всі умови для відпочинку, встановлений майданчик для футболу, волейболу та баскетболу. Ввечері ми знайомились з іншими дітьми, розповідали про своє місто, грали в різні ігри.
Третій день. Поки Ківерцівські танцювальні колективи тренувались, репетирували номери, ми спілкувались, знайомились з місцевістю, відпочивали, грали в різні ігри, купались в озері.
На четвертий день в будинку культури відбулась урочиста зустріч усіх делегацій. Українці вручили полякам запашний коровай. Потім ми мали змогу переглянути концерт, на якому українські та польські колективи представили свої художні номери. До нас підходили знайомитись поляки, ми розповідали про себе, про рідне місто Сватове, про Україну. На згадку про нові знайомства ми фотографувалися.
Пятий день.Поснідавши, рано вранці вирушили автобусом до м. Остров Великопольский, де побували на екскурсії в Галереї, а також відвідали Торговельний центр, де кожен мав змогу придбати собі сувеніри. А увечері ми зібралися на турбазі біля вогнища, пили ароматний чай, співали пісень, ділилися враженнями та розповідали цікаві історії свого життя.
Шостий день. Цього дня ми разом відправились до Гміни Пшигодзіце, де на нас чекала зустріч з вуйтом (сільський голова Антонін, - прим. авт.) Кшиштофом Расяком, який розповів про історію та життєдіяльність міста — скільки жителів проживає, як працює рада, показав нам свій кабінет, дозволив нам посидіти у своєму кріслі та пригостив солодощами. Потім ми відвідали місцевий Аквапарк. Також цього дня були екскурсії до Будинку культури, Краєзнавчого музею населеного пункту. Але по-особливому цікавою та незабутньою була екскурсія до Мисливського Палацу князів Радзивіллів. Родина Радзивіллів — старий і найбагатший литовській рід у Великому Князівстві Литовському, згодом у Речі Посполитій, а у 18-20 ст. у Російської Імперії й Прусії, який першим у державі у 1547 р. отримав князівський титул Священної Римської Імперії, а потім був посвячений з Ягеллонами, Гогенцолернами та іншими європейськими династіями.
Радзивілли були власниками земельних латифундій, замків, міст та містечок, зокрема в Україні (Волинь, Київщина), Литві, Польщі, Білорусі. Колишні палаци родини Радзивілл знаходяться на території 10-ти нинішніх держав. Представники родини займали найвищі урядові посади у Речі Посполитій. У 16-18 століттях Радзивілли користувалися привілеями удільних князів, мали надвірне військо (близько 6 тисяч), власні фортеці. Обіймаючи високі урядові посади, Радзивілли брали безпосередню участь у загарбницьких війнах Литви і Польщі проти України.
Саме в палаці князя Антона Радзивілла колись жив Фредерік Шопен — найвидатніший польський композитор та піаніст. З тих часів збереглася його мисливська садиба з оригінальною архітектурою – високий зал, оточений дерев'яними галереями з колоною в центрі. Сьогодні у садибі облаштовані готельні номери і кімната-музей, присвячена Ф. Шопену. В кімнаті залишилось фортепіано, на якому грав Шопен. Діти, що вміли грати на фортепіано, мали можливість зіграти на ньому різні музичні твори. На стінах в кімнаті можна було побачити картини з творами Шопена. В саду палацу встановлений памятник Ф.Ф. Шопену. Також на території садиби розмішені дуже красиві альтанки, лавочки, встановлені ліхтарики, ростуть розкішні дерева.
Ввечері польський керівник танцювальних колективів провів для всіх присутніх Флеш-моб — українці та поляки виконали спільний танок під польську музику.
Сьомий, восьмий, девятий дні. Три дні поспіль Ківерцівські та польські танцювальні колективи брали участь у концерті, де демонстрували свої музичні номери. А українська делегація підтримувала художні колективи.
На третій день, по закінченню концерту всі разом палили «Огнисько», смажили сосиски, пили чай біля вогнища, потім запустили в небо «Китайські кульки» та веселилися на дискотеці.
На десятий деньу Польщі відбулося свято Івана Купала, на яке зібралось дуже багато людей. Під час святкування поляки показали виставу «Івана Купала», дівчата плели вінки з квітів, а потім пускали їх по озеру, стрибали з хлопцями через «Огнисько». Після вистави відбулося «Фаєр-шоу», під час якого польські музиканти дарували присутнім свої музичні композиції, а глядачі танцювали та підспівували. Свято було фантастичне та неперевершене. Вечір закінчився святковим феєрверком.
Одинадцятий день.В останній день нас всіх зібрали на чаювання. Вуйт Гміни Пшигодзіце Кшиштоф Расяк подякував нам за приїзд, запросив нас в гості наступного року та передав подарунки Сватівській територіальній громаді. На згадку про подорож ми зробили спільне фото.
Ввечері всі зібрались біля вогнища співали пісень під гітару, спілкувались. Роберт Качмарик організував для нас прощальну дискотеку. Нам дуже не хотілось розставатися з новими друзями.
Дванадцятий день. Рано вранці прокинувшись, гарно поснідавши, попрощавшись з польськими друзями наша українська делегація вирушила до Ківерців, де ми побували на фестивалі Івана Купала. Організатори фестивалю підготували чудове свято — були концерт, танці, різні конкурси. Число наших друзів все більше і більше розширювалося. А наостанок для сватівської делегації ківерцівські хореографи поставили «Флеш-моб».
Вечір був дуже приємним та незабутнім. Ми так поддружилися з ківерцівцями, що дуже не хотіли розлучатися.
На тринадцятий день ми рано вранці вирушили додому. Приїхавши до Києва, наша група побувала на Майдані Незалежності на відвідала Алею Героїв Небесної Сотні. Після невеличкої прогулянки містом ми відправилися на вокзал, де на нас вже чекав потяг. У вагоні ми трохи засумували, адже дуже не хотілося покидати чудове, гостинне місто, щирих, привітних людей, які приділили нам багато часу, хоча і за домівкою вже дуже скучили.
Чотирнадцятий день. На Сватівському вокзалі нас зустрічали батьки, і нам не терпілося їм розповісти про подорож, адже нас переповнювали незабутні почуття і емоції. На згадку про Польщу у кожного залишилися приємні спогади, сувеніри, безліч фотографій.
Два тижні, проведені в Гміні Пшигодзіце (Польща) та Ківерцях, пролетіли непомітно. І, мабуть, десь у глибині душі сватівські діти знову мріють здійснити подорож до Польщі, яка подарувала їм скільки приємних вражень і спогадів. Чужа здавалося б країна зустріла нашу дітвору дуже тепло. Слід зазначити, що завдяки злагодженій роботі організаторів поїздки, кожен день був розпланований до найменших дрібниць. Одним словом — відпочивалося сватівчанам просто чудово!
Учасники подорожі, їх батьки висловлюють щирі слова вдячності Сватівському міському голові Є.В. Рибалку, заступнику міського голови Л.В. Жадановій, методисту відділу освіти С.В. Зінченко, вуйту Гміни Пшигодзіце Кшиштофу Расяку, Ківерцівському міському голові В.В. Жгутову, координатору в м. Ківерці Л.П. Михайленко, організатору, координатору в Польщі Роберту Кочмарику за прекрасний відпочинок і вірять, що обовязково настане час, коли наше рідне місто Сватове буде зустрічати делегації дітлахів не тільки з далеких куточків України, а й з близького зарубіжжя. Адже у Сватівщини теж багата історія та самобутня культура.
Олександра Литвиненко
НатериторіюпотрапилибезпроблемівідразузнайшлинаробочомумістідиректорацьогозакладуВіруКоротких.Вонарозповіла,щопротягом ...
читать далее »
Бутиздоровим–модно,стильно,красиво! Процепідчасвиховногозаходу«Молодьобираєжиття»говорилиучнів10-11класівНВК ...
23березнядоСватівськоїЗОШ№2завіталамайстерДПТНЗ«Сватівськийпрофесійнийаграрнийліцей»Т.Г.Севостьяноваізметоюпрофорієнтаційноїроботи ...
Урамкахрайонного23-гофестивалю«Театральнавесна-2018»19березнятеатральнийколектив «Посмішка»СватівськоїЗОШ№2разомз керівником ...