Десятикласники Сватівської гімназії разом із класним керівником Н.М. Стешенко вирішили поринути у світ авторської пісні і запросили на зустріч до літературної вітальні вчителів, одинадцятикласників, почесних гостей. "Я, конечно, вернусь…" — так називався захід, присвячений творчості Володимира Висоцького.
Проведенню свята передувала дуже велика підготовча робота. Протягом зустрічі демонструвалася електронна презентація, що розповідала про життєвий і творчий шлях Висоцького, відеофрагменти інтервю з Володимиром Семеновичем, фрагменти зі спектаклю "Гамлет", художнього фільму "Місце зустрічі змінити неможна", документальних фільмів про відомого барда та прощання з ним у далекому 1980-му. Доповнювала оформлення зали підготовлена виставка літератури про Висоцького та колекція платівок із записами його пісень.
Висоцький був дуже талановитим і ще за життя став легендарною людиною. Світ памятає його як поета, барда, виконавця своїх пісень, актора, автора прозових творів. Мене найбільше вразила його акторська діяльність. Висоцький зіграв близько тридцяти ролей у фільмах, був актором Московського театру драми і комедії на Таганці. Його найвизначнішою роллю була робота в шекспірівсько
му "Гамлеті". Він зіграв головну роль 217 разів!
Протягом усієї нашої зустрічі лунали пісні Висоцького: "Песня о друге", "Баллада о любви", "Я не люблю", "Большой Каретный", "Он не вернулся из боя"… Ми почули більше десятка пісень, записаних на сучасних музичних носіях та на платівках, які до сьогодні зберігаються в родинах наших бабусь та дідусів. У ліричних творах Володимир Семенович перевтілювався на своїх героїв — будь то космонавт чи спортсмен, військовий чи актор. Близько 100 пісень легендарного барда були відомими, хоча він написав понад 800 текстів! Тематика найрізноманітніша: любов, спорт, казки, Росія, війна… За цикл воєнних пісень та за досягнення в кіно та театрі у 1987 році В. Висоцького було нагороджено Державною премією СРСР (посмертно).
Мабуть, у кожної людини, яка познайомилася із творчістю Висоцького, є "свій власний Висоцький", є пісні, які подобаються більше за інші. Подобаються тому, що вони є ріднішими, переконливішими, тому що в них є особлива надійність. Є пісні Висоцького, а є пісні про нього. Саме з такими піснями і познайомив нас гість заходу — методист відділу освіти Е.Г. Пархоменко, який виконав у супроводі гітари пісні саме про Володимира Висоцького і розповів про своє знайомство із творчістю знаменитого барда.
…Його твори не друкувалися за життя, довгий час влада забороняла йому давати концерти, бо пісні наповнені правдою. Правдою крутих характерів, правдою життєвих ситуацій, правдою людських проблем. Тому твори Висоцького були зрозумілі у ХХ столітті, зрозумілі вони нам і сьогодні.