Третього серпня на Сватівщину повернулася група молодих патріотів, які були учасниками 8-го «Змагального» Потягу Єднання України «Труханівська Січ». Юних земляків на залізничному вокзалі зустрічали батьки, т.в.о. отамана ГО «Козацький полк Сватове-Січ» Юрій Ірха, волонтер, член громадської ради при Сватіській РДА Ольга Кузнецова, отаман ГО «Козацький полк Сватове-Січ» Олександр Давиденко, представники ЗМІ, завідувач сектору з питань охорони здоровя, молоді та спорту РДА Оксана Слободян, яка привітала їх теплими словами та вручила солодкі подарунки.
З 24 червня по 31 липня почергово потяг працював у різних регіонах України. Сватівська команда у кількості восьми чоловік приєдналася до спільноти 3 липня, коли труханівці перебували в нашому місті.
Ініціатором формування сватівської команди виступив Сватівський районний військкомат. Працівники РВК займалися усіма організаційними питаннями разом із викладачами предмету «Захист Вітчизни» Нижньо-Дуванської ЗОШ Олександром Вдовіним та Свистунівської ЗОШ Євгеном Руденком.
Мета організаторів акції - підняття на новий рівень роботи з національно-патріотичного виховання, яку проводять в кожній області патріотичні та волонтерські організації, надання можливості обмінятися досвідом та створити умови для державної підтримки таких проектів, створення підґрунтя для розробки і впровадження єдиної системи вишколів та адаптації її для дітей і молоді різного віку, одночасно створюючи мережу щорічних всеукраїнських вишколів-змагань по всій території країни.
У рамках проекту наші діти обїхали 10 областей нашої держави. Вони не тільки відвідали визначні місця України, повязані з битвами за незалежність українського народу, а й вшанували память про загиблих воїнів та допомогли у прибиранні і відбудові памятних меморіалів.
Мандруючи теренами України, молоді патріоти взяли участь у різних вишколах та таборувалися у Джарилгачі Херсонської області, Карачуні Донецької області, Сватовому Луганської області та у Карпатах. Також труханівці взяли участь у інших заходах: святкуванні 25-ї річниці Військово-морських Сил України у м. Миколаїв, святкуванні 85-ї річниці заснування Донецької області та 3-ї річниці визволення м. Краматорськ, м. Лиман, м. Бахмут від російських окупантів. Юні сватівчани також стали учасниками «Ігор Нескорених» у Львівській області, учасниками ходи, присвяченої Хрещенню Русі, учасниками вшанування роковин Установчих Зборів Головної Визвольної Ради тощо.
Результатами роботи цього Потягу будуть рекомендації для розробки єдиного положення з військово-патріотичних вишколів-змагань, які складуть основу майбутньої Єдиної системи військово-патріотичного виховання призовної підготовки молоді.
Серед учасників Сватівської команди були випускники Дмитро Чорнобай та Кирило Крикунов, які вступили до КЗ «Луганський обласний ліцей-інтернат з посиленою військовою фізичною підготовкою», що сьогодні розташований в м. Кремінна. За інформацією службовців районного військкомату, сьогодні вже пятеро випускників-девятикласників зі Сватівського району вступили до вищезгаданого ліцею та семеро випускників – до вищих військових навчальних закладів. Як бачимо, в районі поступово відроджується повага та зацікавленість серед випускників щодо обрання військової професії.
Своїми враженнями від поїздки поділилися з нами учасники Сватівської команди Олександр Бондарєв (учень 9-А класу Сватівської ЗОШ №8) та учениці 10-А класу Сватівської ЗОШ №2 Анастасія Прасолова та Яна Міхайловська.
- Зі Сватового ми відправилися до села Сприня Самбірського району, де на базі спортивно-туристичного оздоровчого табору «Прикарпаття» імені Кирила Осьмака відбувся IV військово-патріотичний вишкіл «Ігри нескорених». Цього року він вже набув статусу Всеукраїнських змагань.
Окрім місцевих команд зібралися школярі та молодь з усіх регіонів України, учасники 8-го Потягу Єднання України «Труханівська Січ» також взяли участь у цих змаганнях.
Упродовж тижня всі команди брали участь у різноманітних змаганнях та конкурсах: повстанський біатлон, стройова підготовка, стрільба, перетягування линви, розпалювання багаття, гирьовий спорт тощо. До речі, дуже приємно, що переможцем в індивідуальному заліку в змаганнях з гирьового спорту став наш земляк Кирило Крикунов. Завершилися «Ігри нескорених» тереновою грою, яка передбачала сходження повстанським історичним маршрутом на гору Діл, де у 1944 році діяла підстаршинська школа УПА. До речі, гру було побудовано за новими принципами і вона передбачала участь всіх учасників ігор, які за допомогою сліпого жеребкування були поділені на чотири команди-сотні. Кожна з них отримала історичну назву сотень УПА: «Леви», «Гайдамаки», «Вовки» та «Булава».
Під час відвідування інженерної військової частини ми побачили, як на спеціально обладнаних навчальних місцях працюють військові сапери та кінологічна служба. Також ми переглянули виставку інженерного озброєння та стрілецької зброї. Для більш ширшого ознайомлення із життєдіяльністю інженерних військ Збройних сил України учасники 8-го «Змагального» Потягу Єднання України «Труханівська Січ» переглянули фільм про бойову роботу військових інженерів на спеціальній техніці: як будуються та наводяться різноманітні мости через водні перешкоди, відбувається дистанційне розмінування місцевості, виконуються фортифікаційні роботи, встановлюються різноманітні загородження та багато іншого.
Також ми спілкувалися з представниками окремої бригади армійської авіації.
Далі ми з групою відправилися до смт. Меджибіж (Летичівський район Хмельницької області). Нас гостино зустріла Меджибізька обєднана територіальна громада разом із ДІКЗ “Меджибіж”. Під час перебування на Хмельниччині ми мали можливість побувати на екскурсії містом, побували у Меджибізькому замку-фортеці (це памятка архітектури XVI століття національного значення). Сам замок побудований на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок. Це один з найкращих збережених замків України в стилі Ренесанс.
Потім нам випала можливість взяти участь у розкопках на полі, де проходила битва під Пилявцями.
Наступне місто, до якого ми вирушили, була Вінниця. Наш табір розмістився в парку. Після облаштування ми мали можливість погуляти містом, переглянути архітектуру. Під час перебування на Вінничині ми гуляли набережною та із задоволенням подивилися світло-музичне шоу знаменитого Вінницького фонтану. Дуже чарівне видовище, аж подих перехоплює!
Наступного дня ми вирушили на військовий тренувальний полігон Демидівка (Жмеринський район), де для нас підготували цілу низку програм. Нам розповіли про історію Військово-Повітряних сил України, сучасний стан та концепцію розвитку цієї структури.
Також для нас були організовані зустрічі з водолазами. Під час зустрічі вони розповіли нам про тонкощі своєї роботи, а після спілкування покатали нас на катері.
Наступна наша зупинка була Холодний Яр. Але перш ніж дістатися до місця, ми приїхали до Суботіна, звідки 32 кілометри йшли пішли до Холодного Яру.
Як ми дізналися, у Суботині колись була резиденція Богдана Хмельницького, звідси почалася Визвольна війна, тут же великий гетьман спочив і був похований. Руїни палацу Хмельницького та Іллінська церква, де покоївся прах гетьмана, — зриме нагадування про велику епоху пробудження України.
Далі на нас чекав Холодний Яр – великий природній лісовий масив, що знаходиться на високому плато, пересічений ярами, глибокими балками, витоками струмків і річечок в напрямку ріки Тясмин. Навіть в літню спеку повітря тут прохолодне й чисте, через що і дістав Холодний Яр свою назву.
На території Холодного Яру найбільшого розквіту життя людей досягає в скіфський період (XVI – IV ст. до н.е.), коли на цій землі існувало величезне місто – центр ремесла і торгівлі. Населення міста займалось землеробством та скотарством, мало тісні звязки з грецькими античними містами. Від тих часів залишилися вражаючі вали та великі кургани, які ми оглянули.
Біля Мотронинського Свято-Троїцького монастиря можна було побачити вхід до підземних печер, що існують із скіфських часів. Підземні лабіринти пронизують всю територію городища. Поруч з монастирем знаходиться Гайдамацький став, де ігумен Мельхіседек Значко-Яворський посвятив зброю гайдамакам.
Під час перебування в Холодному Яру ми вирішили зробити щось корисне, тому разом упорядковували територію біля монастиря, в лісі та купальні, поприбирали сміття.
Остання наша зупинка була на Труханівському острові – “Труханівська Січ”. На острові ми плавали на байдарках, хлопці очистили місце для купання. Перебуваючи в Києві, ми мали змогу сходити на екскурсію на майдан Незалежності, де нам розповіли про події на майдані під час Революції Гідності та про героїчні подвиги героїв Небесної Сотні.
Додому ми повернулися задоволені та щасливі. Ця поїздка обєднала всіх нас. Зявилися нові знайомства та друзі. Нам всім дуже сподобалося, тому чекаємо з нетерпінням наступної поїздки.
Що тут скажеш – сватівська молодь і тут була на висоті, чого не скажеш про деяких посадових осіб нашого району. Службовці Сватівського РВК, що опікувалися формуванням команди сватівчан, висловлюють слова щирої вдячності Юрію Гнєдіну та Олені Бушеньовій, які на добровільних засадах погодилися супроводжувати сватівських дітей, в той час, коли посадові особи відповідних відділів райдержадміністрації відмовились допомагати. Також Сватівський РВК щиро дякує приватному підприємцю Євгену Нефьодову за забезпечення наших дітей всіма необхідними ліками, отаману Сватівського козацького полку «Сватове-Січ», учаснику АТО Олександру Давиденку за придбання квитків для сватівчан, Ользі Кузнєцовій за надання всього необхідного устаткування для туристичних походів, а також військовослужбовцям 53-ї механізованої бригади, що дислокується на території Сватівського району, за забезпечення сватівських дітей продуктами харчування.
Підготувала Олена Бачерікова