ХХІІ районний фестиваль дитячої творчості «Театральна весна–2017» упевнено прокрокував Сватівщиною, і вкотре театральні колективи району дивували журі і глядачів різноманіттям пєс, костюмами, майстерною грою юних акторів. Цього року вибір колективу КЗ «НВК Сватівська ЗОШ І ст.-гімназія» та керівника театрального гуртка НВК Бондаренко Олени Юріївни було зроблено на користь драми-феєрії «Стриборів ліс» за мотивами казки Івани Брлич-Мажуранич. Цю виставу було присвячено світлій памяті величної жінки, видатного педагога та режисера Сватівщини Т.Я. Третяк. За сюжетом, події у виставі відбуваються за часів нападу татар на українські землі. Вороги грабували села, людей убивали та в полон забирали, не жаліли ні старих, ні малих. Люди рятувалися у лісі, а там жив чарівник Стрибор (Андріясов Станіслав). Щоб урятувати українців від полону та смерті, він перетворив їх на чарівний ліс. Дівчата самі обрали, яким деревом-символом буде кожна з них – калиною чи ліщиною, тополею, вербою чи цвітом папороті. Дівчину Марічку чарівник перетворив на Голубку білокрилу, і вона навіть після перевтілення намагалася врятувати близьких та рідних їй людей, попереджала про небезпеку. І діяти чаклунство мало до тих пір, доки не знайдеться людина, яка свідомо принесе у жертву своє щастя та життя. Хлопець Андрій (Матляков Ярослав) жив разом із матірю (Фінько Даря). Але одного разу він привів додому Дівчину-гадюку (Подзєгун Катерина). Вона заради багатства зрадила Батьківщину, за злосливість була проклята і в гадюку перетворена. Син відмовляється від матері, але коли потрапляє у полон до ворогів, дізнається правду про Гадюку-зрадницю, дуже шкодує про свій вчинок по відношенню до матері, ні за що не погоджується служити ворогам і показати їм шлях до Стрибора. Сам же чаклун пропонує матері взяти свою молодість і прожити нове щасливе життя, але … без сина. Мати зрікається нового життя, молодості, які їй пропонує чарівник Стрибор, як зрікся її син власного життя заради рідної землі. Ця самопожертва жінки знищила чари і перетворила весь чарівний ліс знову на людей. І звучали як девіз слова фінальної сцени: «Зєднавшись, здолаємо ми все, утому, біль та втрати, країна нам – понад усе, бо то є наша мати!». У нашій театральній виставі було задіяно більше тридцяти акторів – чарівник Стрибор та його помічники – польові квіти (із цією роллю як завжди неперевершено впорався хореографічний колектив «Соняшник»); хлопець Андрій з матірю, дівчина-гадюка, дівчина-голубка, дівчата-дерева, козаки, вороги, хан, дівчина-бранка. Кожен, не дивлячись, чи маленька в нього роль, чи головна, виклався на сцені на всі 100%, поринув у ті далекі часи, відчув дух епохи, прожив життя свого героя. Під час підготовки поруч із керівником гуртка щоразу були заступник директора з виховної роботи А.Ю. Пархоменко, педагог-організатор Л.С. Климаш, вчителі закладу. І як результат – гран-прі у середній віковій категорії. За найкраще виконання ролей грамотами нагороджено Матлякова Ярослава, Фінько Дарю, Кисельову Анастасію та Подзєгун Катерину. Велике враження справила вистава і на глядачів у залі. Тож нехай театральне мистецтво завжди пробуджує в юних душах тільки позитивні емоції, виховує почуття патріотизму, любові до всього живого на рідній землі.