Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорні ворони зграями літали над Україною, яка заціпеніла в тяжкому смертельному сні 1933-го. Щороку українці вшановують пам'ять про жертв Голодоморів.
Учні чергового класу КЗ «НВК Сватівська ЗОШ І ст.-гімназія» разом із заступником директора з виховної роботи А.Ю. Пархоменко підготували тематичну лінійку, по класах було проведено виховні години, приурочені цій страшній даті. Бібліотекар Л.І. Славінська підготувала книжкову виставку «Голодомор в Україні 1932-33-го років». Учні 6-Б класу (класний керівник Т.М. Северіна) випустили стіннівку, в якій розповіли про ті трагічні для нашої країни роки. Девятикласники разом із класними керівниками О.О. Чумак та Н.М. Стешенко зустрілися на виховній годині «Не згасне памяті свіча…», переглянули та обговорили відеофільм «Голодомор. Реквієм». Учителі презентували гімназистам роман нашої землячки, сєвєродонецької письменниці Світлани Талан «Розколоте небо». Світлана Олегівна – неодноразова лауреатка Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», Золотий письменник України, а події її роману розгортаються в селі Підкопаївці на Луганщині у 1929-1933 роках. За словами Ольги Хвостової, письменниці, телеведучої, «це саме та історія, яку неможливо читати без брому. І саме та, яку неможливо не читати, яку мусить читати кожен українець… Це те, що не можна забувати. Те, що не можна конденсувати до одного рядка в підручнику історії…». За силою передачі емоцій С.Талан наближається до нобелівської лауреатки Герти Мюллер, а за глибиною і чіткістю зображення деталей голоду 1932-1933-го роман «Розколоте небо» близький до твору Уласа Самчука «Марія». Молодші гімназисти - учні 1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-Б класів разом із класоводами Н.М. Северіною, Л.М. Скорженко, Т.С. Чабан, Л.В. Солоповою теж вшанували память про жертв Голодоморів хвилиною мовчання та запаленою свічкою жалоби. Цей вогник символізував скорботу і память про мільйони загублених життів співвітчизників.
Наприкінці заходу діти випустили в небо чорні повітряні кульки, як нагадування сучасникам про чорні сторінки історії українського народу.
Минуле – це історія, яку ми повинні знати й памятати, адже, як писав Олександр Довженко, сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Історію не перепишеш, не закреслиш і не зітреш, особливо, якщо вона написана кровю. Нехай морок ніколи не заховає нашого минулого. Не треба забувати історію, яку нікому не під силу викреслити з нашої памяті, але також мусимо зрозуміти, що пройдешнє залишиться таким самим, а майбутнє завжди під силу змінити.
Прес-центр НВК
НатериторіюпотрапилибезпроблемівідразузнайшлинаробочомумістідиректорацьогозакладуВіруКоротких.Вонарозповіла,щопротягом ...
читать далее »
Бутиздоровим–модно,стильно,красиво! Процепідчасвиховногозаходу«Молодьобираєжиття»говорилиучнів10-11класівНВК ...
23березнядоСватівськоїЗОШ№2завіталамайстерДПТНЗ«Сватівськийпрофесійнийаграрнийліцей»Т.Г.Севостьяноваізметоюпрофорієнтаційноїроботи ...
Урамкахрайонного23-гофестивалю«Театральнавесна-2018»19березнятеатральнийколектив «Посмішка»СватівськоїЗОШ№2разомз керівником ...