Проблема розвитку творчих здібностей учнів завжди була в центрі уваги навчальних закладів різного типу. Виявленню та розвитку обдарованих учнів сприяють зокрема учнівські предметні олімпіади. Вони потрібні дітям як шлях до самовираження, до розвитку, як можливість заявити про себе, перевірити власні сили.
Мені приємно представити тих, хто своїми працею, розумом, творчими здобутками принесли славу КЗ «НВК «Сватівська ЗОШ І ст. – гімназія», ступили на першу сходинку свого зоряного обрію, показали глибокі та міцні знання на районних і обласних олімпіадах та конкурсах.
Сьогодні розмова піде з учнями 11 класу, які мають широке коло інтересів, завжди відстоюють власну думку, вміють аргументовано її доводити. Переможці предметних районних та обласних олімпіад і конкурсів – брати Курили – Станіслав ( І місце в районному етапі Всеукраїнської олімпіади з історії, хімії, правознавства; ІІІ місце в районному конкурсі учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням, у номінації «Література»; ІІ місце в обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства; ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з історії) та Ярослав (І місце в районному етапі Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури; І місце в районному етапі Міжнародного мовно – літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім.Тараса Шевчека; ІІ місце в обласному конкурсі учнівської та студентської молоді ім.Тараса Шевчека; ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури).
- Станіславе, яка твоя найбільша перемога у навчанні?
- Важливими є перемоги з кожного предмету, бо, як кажуть, перемог багато не буває. Проте більш значущими, звичайно, є перемоги в обласних етапах.
- Ярославе, чи є у тебе перемоги, які ти вважаєш більш суттєвими, ніж у брата?
- Для мене всі мої перемоги та перемоги брата є суттєвими. У кожен предмет вкладені клопітка праця та наполегливість.
- Які моменти були складними під час участі в предметних олімпіадах та конкурсах?
Ярослав: Оскільки я брав участь у різних олімпіадах, то найскладніше було сконцентруватися на певному предметі. Але, як кажуть: «Було б бажання, а перемоги прийдуть».
- Які почуття переповнювали вас, коли дізнавалися про результати?
Станіслав: Мої почуття, звичайно ж, були позитивними, проте ейфорії не відчував, оскільки розумію, що не потрібно давати слабину.
- Хлопці, поділіться секретом своїх успіхів, будь ласка.
Ярослав: Я не відкрию ні для кого секрет, коли скажу, що тільки наполеглива праця є головним чинником будь-якого успіху. Але постійна мотивація, любов до своєї справи, жага до перемог також стали рушійною силою, яка допомагала нам із братом перемагати.
- Окрім вашої наполегливої праці в навчанні, чи є ще заслуга інших людей у ваших успіхах?
Станіслав: Я б навіть цей фактор поставив на перше місце. Як без фундаменту немає будинку, так і без тих знань, якими нас збагачують вчителі, не було б позитивних рузультатів. Також за свої успіхи я вдячний брату, бо своїми досягненнями він мотивує мій переможний запал.
- Ви закінчуєте 11 клас. Які плани на майбутнє?
Ярослав: - Як і більшість одинадцятикласників, ми плануємо продовжити здобувати знання в одному із вищих навчальних закладів України (не скажу в якому, щоб не зурочити), мріємо стати юристами. Проте, не виключаємо можливість повязати життя з педагогікою.
- Ну і на закінчення нашої розмови, які побажання та поради є у вас для учнів загальноосвітніх закладів Сватівського району?
Станіслав: - Хочу побажати, щоб кожен учень займався тією справою, яка йому подобається, до якої є натхнення. Нехай кожен ставить цілі і досягає їх.
Бажаю кожному бути ініціативним, оскільки вже на цих ранніх стадіях життя в кожному із нас формується особистість, яка або буде перемагати у всьому, завдяки впевненості, або продовжуватиме жити сірим буденним життям. Перемагайте і не будете переможеними!!!
- Станіславе та Ярославе, я вам вдячний за змістовну та цікаву розмову. Знайте, що гімназисти пишаються вами та беруть приклад!!! Бажаю вам завжди перемагати, щоб пишалися вами ваші батьки, вчителі, друзі. Подальших успіхів вам! Так тримати!
Спілкувався Владислав Слободян