25 лютого 2016 року виповнилось 145 років від дня народження Лесі Українки. З нагоди цієї дати в Сватівській ЗОШ №2 були заплановані і проведені інформаційні хвилинки в класах на тему: «Ти себе Українкою звала».
Все життя Лесі Українки було подвигом. Простежуючи творчість Лесі Українки, ми розуміємо, що вона черпала сили з джерел народного життя, народного героїзму.
Бондарева Ірина Петрівна, шкільний бібліотекар, разом з учасниками ради читачів школи – Скурідіною Анастасією та Гончаровою Оленою, ученицями 8-Б класу, ознайомила школярів з творчістю Лесі Українки під час інформаційних хвилинок.
Діти дізнались, що Леся Українка любила свій народ всім серцем, всією душею. Її справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка. Вона була поетесою, борцем, її цікавили люди героїчні. Вона писала про їхню віру в незалежне життя народу! Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. Найвидатніші із поем — «Давня казка» та драма «Лісова пісня».
Час був такий, що поезія повинна була дзвонити у великі дзвони. Цю історичну роль в українській поезії початку ХХ століття виконала Леся Українка. Мужність, незламна воля, пристрасть переконань і бойовий темперамент – такою була Леся Українка, полумяний борець за свободу людської душі, за визволення Батьківщини.
Поетеса до останньої хвилини свого життя була переможцем над отриманою недугою, до останньої хвилини зберегла великий дух. Вже не підводячись з ліжка, смертельно хвора, вона поривалася думкою до своїх задумів.
В останні роки свого життя Леся Українка працювала з особливим напруженням. Вона поспішала, вона хотіла встигнути якнайбільше сказати людям. До останньої хвилини не залишала вона своєї єдиної зброї — поетичного слова.
Розповідь про життя та творчий шлях геніальної доньки України Лесі Українки зачепили юні серця і запалили у очах дітей вогник небайдужості до історії держави.
Прес-центр Сватівської ЗОШ №2