За запрошенням Тернопільського осередку «Просвіта» та Тернопільського екологічного осередку козацтва учні 9-10 класів Сватівських шкіл відвідали далекий захід нашої держави. До подорожі запрошувалися усі бажаючі, але відвідати Тернопільщину погодилися 10 сватівських школярів. Батьки сватівчан оплатили тільки саму дорогу та екскурсії, тому коштів на це знадобилося не дуже багато. А от проживали школярі у простих українських сімях. Спочатку діти трохи хвилювалися, але після того, як відбулося розселення, в подальшому під час зустрічі кожен хвалився своєю тимчасовою новою родиною.
Вдень ми всі збиралися, аби відвідати екскурсії, адже Тернопільщина дуже мальовничий край з історико-архітектурними памятками. В кожному куточку цього регіону є свої особливості, але всі населені пункти намагаються підкреслити українські традиції та любов до своєї країни.
Під час екскурсій дітей вразив Історико-меморіальний музей політв'язнів міста Тернопіль, який є філією місцевого краєзнавчого музею. Екскурсію по музею проводив талановитий режисер, митець, невтомний громадський діяч Орест Савка. Від нього ми дізналися, що музей створено за ініціативи місцевого археолога та краєзнавця Ігора Ґерети і розташовано його у підвальному приміщенні колишнього ізолятора НКВС-КДБ Тернополя, який існував тут у 1940-80-х роках. На той час у цьому підвалі було 17 камер ізолятора, а на верхніх поверхах будівлі на вулиці Коперника проводилися слідчі допити із застосуванням вкрай жорстоких тортур. У стінах музею і досі віє плачем та болем закатованих. Що й казати - українська історія не завжди сонячна та безхмарна. І цей музей у Тернополі тому підтвердження.
У невеликому селі Зарваниця розміщений один з пятнадцяти світових духовних Богородичних центрів, визнаних Вселенською католицькою церквою. За своїм релігійним та історичним значенням він прирівнюється до славнозвісних Києво–Печерської та Почаївської лавр. Ще в 1867 році Ватикан надав чудотворній зарваницькій іконі Матері Божої паломницький статус, а в наші дні цю церкву щорічно відвідують сотні тисяч паломників з усього світу, бо вода з джерела на території храму вважається цілющою. Не оминули цю історичну памятку і сватівські діти, які були не тільки вражені красою всього храмового комплексу, а й тим, що він обєднує всі релігійні конфесії. До речі, вже сама дорога на Зарваницю, що в‘ється берегом Стрипи, цікава великою кількістю пам‘яток архітектури. До речі, всі архітектурні памятки Тернопільщини підтримуються місцевими громадами.
Сватівчанам дуже сподобався Вишнівецький палац — архітектурна пам'ятка 18-го століття загальнодержавного значення у смт. Вишнівець Тернопільської області. Колишня резиденція останнього представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 р. — князів Мнішеків. Вперше про замок у Вишнівці згадано у 1395 році. Він вражає своєю красою та архітектурними формами. В архітектурі Вишнівецького палацу поєднані стилі пізнього бароко й класицизму.
Побували сватівські школярі і в м. Кременець. Саме місто дуже маленьке, але дуже красиве, затишне і... романтичне. Місто розташоване посеред Кременецьких гір, схили яких укриті старим густим лісом, з вершин їх відкриваються неповторні пейзажі. А над містом – Замкова гора (Бона) з руїнами надворотної вежі з арковим готичним проїздом та мурами. Гарно! Найбільше тут дітям сподобався заповідник. Саме в таких невеличких містах прокидається безмежна любов до нашої української архітектурної спадщини.
Невідомий меценат оплатив нашим дітям відвідування виступу Національної заслуженої капели бандуристів ім. Г. Майбороди. У репертуарі прославленого колективу українські народні пісні, старовинні та сучасні думи, твори українських та зарубіжних композиторів, духовна музика. Хоровий спів у супроводі ніжного сріблястого тембру бандур, театралізація кожної пісні створює незабутнє враження, полонить серця і душі всіх, хто хоч раз доторкнувся до джерел української пісні у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів України.
На Тернопільщині опікувалися групою сватівських дітей не тільки члени сімей, в яких вони проживали, а й педагог Тернопільського національного університету О.П. Варакута, Шимків Петро – від «Просвіти». Велика подяка пані Любі (до речі, вона переселенка зі Стаханова). Окремо хочу поговорити про гостинність сімей, в яких проживали наші школярі. Завдяки їм діти поринули в справжній вир Різдвяних свят з давніми українськими традиціями. Кожна дитина побачила святкування Різдва та Водохреща зовсім з іншого боку, починаючи зі Святвечора і закінчуючи великим Святом Хрещення Господнього. Кожна родина намагалася продемонструвати свої любов та увагу до гостей зі сходу – дарували подарунки, пригощали різними ласощами. На мою думку, саме цим і відрізняються українці від інших націй на землі. Сватівчани теж в боргу не залишилися – вони привезли різні сувеніри із символікою Сватового, але виявляється, наше місто вже давно знають далеко за межами Луганської області. І головне – тільки з гарного боку, що дуже приємно.
Від імені всіх учасників подорожі хочу щиро подякувати за фінансову підтримку ПП Ярославу Михайлову та працівникам РМЦ за надані сувеніри.
Сподіваюсь, що це тільки початок цікавих подорожей юних сватівчан до незвіданих куточків нашої прекрасної країни.
Ольга Кузнецова
НатериторіюпотрапилибезпроблемівідразузнайшлинаробочомумістідиректорацьогозакладуВіруКоротких.Вонарозповіла,щопротягом ...
читать далее »
Бутиздоровим–модно,стильно,красиво! Процепідчасвиховногозаходу«Молодьобираєжиття»говорилиучнів10-11класівНВК ...
23березнядоСватівськоїЗОШ№2завіталамайстерДПТНЗ«Сватівськийпрофесійнийаграрнийліцей»Т.Г.Севостьяноваізметоюпрофорієнтаційноїроботи ...
Урамкахрайонного23-гофестивалю«Театральнавесна-2018»19березнятеатральнийколектив «Посмішка»СватівськоїЗОШ№2разомз керівником ...