Частиною 1 ст. 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно, значимість охорони земель трудно переоцінити, саме тому вважаю за доцільне оговорити питання, повязані з відповідальністю за забруднення або псування земель.

Забрудненням земель вважається накопичення в ґрунті і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількості або якісних змін.

         Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин – максимально допустима кількість забруднюючих речовин у ґрунтах, яка не зумовлює негативних екологічних наслідків для їх родючості, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоровя людини.

         Псуванням земель є порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість. Псування земель відбувається, коли речовини, відходи чи інші матеріали, шкідливі для життя, здоровя людей або довкілля, так змінюють її природні властивості, що це унеможливлює її використання за призначенням. Наприклад, це може бути знищення корисної фауни, яка є невідємною частиною родючих ґрунтів, розплодження, навпаки, шкідливих мікроорганізмів, зміна структури ґрунту.

         Доречним буде зауважити, що засмічення землі побутовим сміттям (пакувальні або обшивні матеріали, різна маломірна тара, всілякі вироби із різних видів пластмас, папір, текстиль, скло, кераміка, жерсть тощо), якщо це унеможливлює її використання за призначенням, також є псуванням землі.

         Небезпекою для життя є реальна можливість загибелі хоча б однієї людини (наприклад, внаслідок безпосереднього контакту із землею, що засмічена радіоактивними матеріалами).

         Небезпекою для здоровя є загроза захворювання людей в результаті, наприклад, вживання продуктів, вирощених на забрудненій землі.

         Забруднення і псування земель речовими відходами чи іншими матеріалами вже само по собі є шкодою для довкілля. В той же час вказане забруднення може спричинити знищення або пошкодження рослин, падіж худоби тощо. 

         Наприкінці зауважу, що відповідальність за забруднення або псування земель передбачена статтею 239 Кримінального кодексу України, у частині першої якої зокрема зазначено, що забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоровя людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоровя людей чи довкілля караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.   

         Частиною другою цієї ж статті передбачено, що у разі спричинення вищевказаними діяннями загибелі людей, їх масового захворіння або інших тяжких наслідків за це настає відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від двох до пяти років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади.

         Отже, забруднення або псування земель – це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Зазначене повинен памятати кожен, особливо ті, хто з байдужістю ставиться до довкілля і природоохоронних заходів.