Оподаткування сум відпусток податком на доходи фізичних осіб та єдиним соціальним внеском нічим не відрізняються від загальних правил оподаткування заробітної плати. Нарахована сума відпускних враховується при визначенні граничного розміру доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. База оподаткування для податку на доходи фізичних осіб зменшується на суму єдиного соціального внеску та на суму податкової соціальної пільги, якщо на неї є право. Розмір податку як для відпускних, так й для заробітної плати однаковий.
При заповненні Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ, відпускні відображаються, як і зарплата, з ознакою доходу „101”. Якщо відпустка припадає не на один місяць, а триває ще й частину наступного, то з метою розрахунку граничного доходу для застосування соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб відпускні відносяться до відповідних періодів їх нарахування (пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України). Тобто, суму „перехідних” відпускних слід спочатку розподілити між місяцями, на які вони припадають, й далі визначати право на податкову соціальну пільгу та застосовувати відповідні ставки податку на доходи фізичних осіб.
Сума єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині утримання за ставкою 3,6% визначається в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відпускні входять до складу додаткової заробітної плати, тож суми фактично нарахованих відпускних можуть бути віднесені до витрат платника податку на прибуток на підставі п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України.