На це запитання, яке надійшло на постійно діючу "гарячу лінію", відповідала платнику податків начальник Головного управління ДПС у Луганській області Ольга Височина. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обовязку несе платник податків. У випадку не сплати виникає податковий борг – сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ). Податковим кодексом України визначено, що однією з функцій контролюючих органів є здійснення погашення податкового боргу. Джерелами погашення податкового боргу платників податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених п. 87.3 ст. 87 ПКУ, а також іншими законодавчими актами. Наявність податкового боргу є підставою для внесення майна боржника у податкову заставу відповідно до статей 88, 89 ПКУ та реєстрації її у відповідному державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу (заступника, уповноваженої особи), яке предявляється платнику податків, що має податковий борг. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПКУ). Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів, робіт або послуг, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані, як позика, та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 95.1 статті 95 ПКУ визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПКУ). На підставі рішення суду контролюючий орган здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (п. 95.4 ст. 95 ПКУ). Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. З правила про обовязкову наявність рішення суду є один виняток. Якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобовязання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, і такому платнику податків не повинні повертати суми помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобовязань. У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платників шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ). Відповідно до п.87.6 ст.87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобовязання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобовязання або податкового боргу такого платника податків є майно юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ. Інформацію про наявність податкового боргу можна перевірити, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або безпосередньо звернувшись до відповідного територіального органу ДПС. Не чикаючи на примусове стягнення, податковий борг можна погасити самостійно. У разі добровільної сплати наявного податкового боргу при заповненні розрахункового документу у полі «призначення платежу» необхідно зазначати код виду сплати 140 – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу, що визначено вимогами наказу Мінфіну від 24.07.2015 № 666. З метою уникнення негативних наслідків закликаємо платників виконувати свій податковий обовязок та своєчасно сплачувати податки і збори.