Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу). Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Луганській області Ігор Ткачов під час коментаря журналістам радіоканалів УР-1 та FM «Пульс». Він зазначив, що розстроченням (відстроченням) грошових зобовязань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобовязань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу. Заступник керівника відомства наголосив, що податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством. Розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574). Ігор Ткачов наголосив, що строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку № 574). Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.