У Головному управлінні ДПС у Луганській області розповіли. Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155), який набув чинності 07.11.2018, ввів поняття нового, більш захищеного електронного підпису – кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та скасував поняття електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП). Законом № 2155 було введено поступовий перехід на КЕП. Згідно з частиною 5 розділу VII Закону № 2155 платники податків мали змогу повноцінно використовувати ЕЦП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм та замінити ЕЦП на КЕП у зручний для себе час, щоб з 07.11.2020 і у подальшому підписувати електронні документи і звітність. У разі, якщо платником було отримано електронний підпис до 07.11.2018, то такий ЕЦП припиняє свою дію 07.11.2020. У цьому випадку необхідно отримати актуальний КЕП, звернувшись до надавача електронних довірчих послуг. Якщо отримано електронний підпис після 07.11.2020, то необхідно впевнитися у тому, що це КЕП, щоб і надалі комфортно продовжувати свою роботу після 07.11.2020. Для зберігання необхідний засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який є: - звичайним пристроєм, на якому створюється та зберігається КЕП (будь-який флеш-накопичувач, жорсткий диск компютера тощо), згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155 він називається простим засобом КЕП; - пристрій із вбудованими апаратно-програмними засобами, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, копіювання чи ознайомлення з параметрами особистого ключа. Такий пристрій є захищеним носієм особистих ключів та відповідає умовам п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749. Прикладом такого носія є токен. У відомстві зазначають, що згідно з вимогами абзацу 2 ч. 2 ст. 17 Закону № 2155 з 07.11.2020 зберігати КЕП на захищених носіях особистих ключів (токенах) зобовязані наступні субєкти: - представники органів державної влади; - представники органів місцевого самоврядування; - працівники державних установ, підприємств, організацій; - нотаріуси; - державні реєстратори та субєкти, що виконують їхні обовязки згідно з уповноваженням держави.