Чи може бути підставою для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України тимчасова митна декларація? Законом № 466 викладено в новій редакції абзац перший пункту 198.6 статті 198 Кодексу. Згідно із цим пунктом не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу. Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими здійснюється така сплата суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою внесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобовязаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу (відповідно до пункту 198.2 статті 198). Як тепер проводитиметься анулювання реєстрації платника ПДВ? Законом № 466 внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого ст. 183 та 184 Податкового кодексу України. Анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, отриманих згідно із законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування субєктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість. Які особливості звітування для сільгоспвиробників? Законом № 466 передбачені зміни для платників податку на прибуток - виробників сільськогосподарської продукції. Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (підпункт 137.4.1 ПКУ). Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу. Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 ПКУ). Отже, в 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати «особливий» річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.