Відповідно до п.2
ст.15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообовязкове державне
соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №1105)
роботодавець зобовязаний, зокрема надавати та оплачувати застрахованим особам
у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення,
страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом №1105.
Відповідно до абзацу сьомого п.1 частини першої ст.4 Закону України від
08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообовязкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообовязкове державне
соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) –
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману
працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема допомогу по
тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій
непрацездатності.
Нормами частини пятої ст.8 Закону №2464 визначено, що ЄСВ для всіх
платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка
до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ.
Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п.1
частини першої ст.4 Закону №2464, є, зокрема сума оплати перших пяти днів
тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та
допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п.1 частини першої ст.7
Закону №2464).
Отже, сума допомоги у звязку з тимчасовою втратою працездатності,
повязаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄСВ.
Сватівська ОДПІ
Сватівська ОДПІ