Згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб»
Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) платник
податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у
зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного
податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164
ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено
у п.166.3 ст.166 ПКУ.
При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума
податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не
може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника
податку, нарахованого як заробітна
плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.
Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ це основна та
додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які
виплачуються (надаються) платнику податку у звязку з відносинами трудового
найму згідно із законом.
Крім того п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податкова знижка
для фізичних осіб, які не є
субєктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат
платника податку – резидента у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) у
резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку
дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу,
одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо
доходів, одержаних від підприємницької діяльності.
Сватівська ОДПІ